І.

 

Днесь голову похильмо перед Тим,

що в наших лавах першим все борцем,

що засіває нашу грудь святим

любови, чину, пориву огнем!

 

II.

 

Похильмо нині голову, бо Він

за нашу справу мучився в тюрмах,

і, хоч гуде довкруга хмаролім

той сам, що й ми, тернистий топче шлях!

 

III.

 

І кождий, хто пізнав, що Труд, що Чин,

а що палка Любов, пізнасть що Він

найперший у одної Неньки Син,

й схилить чоло, віддаючи поклін.

 

Український голос

 

28.09.1919