Місця у Львові на традиційні поховання померлих вистачить лише на кілька років. Проблему могла б вирішити побудова крематорію, якщо вчасно розпочати його будівництво. У червні в мерії створили робочу групу, яка опрацьовує це питання. Тепер до робочої групи ЛМР щодо побудови крематорію долучиться громадськість, яка також проведе інформаційну кампанію для населення щодо переваги такого виду поховання людей. Про це йшлося на публічній консультації, яку нещодавно організувала громадська організація «Центр UA».
На зустрічі зібралися представники місцевої влади, релігійних згромаджень, студенти й соціологи. Вони обговорили переваги й недоліки роботи крематорію, а також перешкоди на шляху його побудови у Львові. Зокрема, зосередилися на екологічній і матеріальній стороні поховання після кремації, а також акцентували на традиційному й релігійному аспектах, враховуючи досвід України й інших країн.
Як зазначив представник робочої групи щодо побудови крематорію у Львові від ЛМР Роман Рувінскі, будівництво крематорію – це найкращий шлях зменшити витрати населення на захоронення тіл і забруднення ґрунтів та ґрунтових вод.
«Важливо дати населенню вибір і представити всі переваги роботи крематорію: екологічні, економічні, територіальні та моральні в тому числі. За нашими дослідженнями, такий завод можна будувати в самому місті, адже його шкода довкіллю мінімальна. У наших планах зробити все за високими стандартами з мінімальною шкодою для довкілля нашого міста», – розповів він.
Такий вигляд має крематорій у Києві
Координатор екологічної ініціативи Львівщини «Чисте місто» Олег Котис вважає, що передовсім необхідно пояснювати людям переваги крематорію, причому інформаційну кампанію варто вести із залученням представників релігійних громад. До речі, перед проведенням публічної консультації священники УГКЦ та ПЦУ, а також представники РУНвіри не заперечили морального аспекту кремації.
Працівниця КУ "Інститут міста" Тетяна Приходько зазначила, що території Львова на традиційні поховання вистачить всього на два роки, а тому дуже важливо, щоб це питання набуло більшого розголосу.
Утім, попри те, що дослідники цього питання вважають кремацію найкращою альтернативою, яка найменш шкодитиме екології міста, 19 вересня депутати ЛМР не підтримали петиції про побудову крематорію, яка набрала необхідні для її розгляду 500 голосів.
«У зв'язку зі збільшенням населення міста, а відповідно, і кількості померлих, потрібно подбати про альтернативний шлях поховання – а саме, кремацію. Наявні в місті кладовища переповнені, площі, які вони займають, використовують неефективвно. На кладовищах процвітає тіньовий бізнес продажу місць. Багато могил покинутих або недоглянутих. Натомість будівництво пам'ятників та гробівців занадто дороге для пересічних львів'ян, витрати на них є неефективним використанням коштів, бізнес в цій галузі часто тіньовий. Кремація та облашування на кладовищах відведених міць для поховань кремованих останків, стандартизація надгробків та зменшення потреби у площах кладовищ та раціональне їхнє використання здатні суттєво покращити ситуацію та полегшити для багатьох львів'ян процес прощання з померлими й догляду за місцем поховання», – йшлося в петиції.
Зазначимо, на території Львова є лише три кладовища, які діють: Голосківське, Сихівське, а також кладовище в Рясному. На Янівському цвинтарі можна лише підхоронювати померлих до рідних. Тож землі під поховання померлих містян може вистачити лише на кілька років. Мерія звернулася до 22 сільських рад в зоні 20 км від Львова щодо дозволу відвести земельні ділянки для поховання померлих у місті, проте жодна сільська рада не відгукнулася. Тож іще в червні у Львівській міськраді створено робочу групу для вивчення питання будівництва крематорію.
Для довідки:
Нині крематорії діють у трьох містах України – Києві, Харкові й Одесі. Вартість архітектурних розробок та самого будівництва – приміщення крематорію та колумбарію (місця для збереження урн з прахом) – доволі висока. Лише одна піч коштує близько 250- 300 тисяч доларів. Окрім того, кремація вимагає спеціальних дозволів, а процес спалення суворо регламентований державними санітарними нормами. Проте кремація у 100 разів зменшує територію для поховання, а термін мінералізації останків скорочується з 50 років до години.
Загалом у світі діють понад 14 000 крематоріїв. Кремація поширена в Північній Америці, Європі, країнах Південно-Східної Азії, чи не найбільше – в Японії. Такий спосіб прощання з померлим є звичним явищем у країнах, де поширені буддизм та індуїзм. Християни вірять, що Христос знову прийде на землю і тоді душі поєднаються з тілами, тому звикло ховають померлих у землі, "прах до праху". Втім, суворої заборони на кремацію немає. Натомість така існує в ісламі.