Загальні збори общества имени Качковского

відбули ся вчера у Львові, а головною характеристикою сих зборів була ярко проявлена боротьба двох таборів в т. зв. старій партії. Табор молодежи москвофільскої, котра т. зв. "обєдиненіє" бере значно радикальнїйше, нїж старші люде партії, вчера на прилюднім зборі партії першій раз виступив енерґічнїйше і досить сильно замаркував своє змаганє добити ся голосу і впливу в справах партії а з часом, мало-по-малу, і переняти провід в свої руки. Боротьба ся, переведена невеликим кружком радикальної москвофільскої молодежи на зборах явно і завзято, мусїла — як то в таких випадках буває — пригнобляючо вплинути на загал зібраних членів общества им. Качковского, котрі доси на своїх зборах такого роздору серед партії не видали. Пригнобляючо вплинула боротьба ся і на интеліґенцію і на селян, хоч більша часть селян сути річи не розуміла, а боротьбу двох фракцій партії брала за "сварку" межи интеліґентними членами общества яко такими.

 

Хід загальних зборів був ось-такій:

 

О годинї 9 рано відправила ся в Успеньскій церкві поминальна служба Божа з панахидою, а по богослуженю вирушив з церкви похід [при звуках нанятої орхестри "Гармонії"] з прапором общества до "Народного Дому". В сали "Народного Дому" зібрало ся около 400 осіб: найбільше селян, кільканацять селянок, кількадесять священиків, кількадесять людей зі світскої интеліґенції і около 20 пань.

 

Збори відкрив предсїдатель общества Б.А. Дїдицкій, представив ц. к. комісаря Урбановича, а відтак предложив на предсїдателя зборів о. В. Давидяка, на заступника єго Ю. Малецкого, а на секретарів о. Решетила і Прокопа Ґренджолу. Зібрані згодили ся. Презідія заняла свої місця, а предсїдатель удїлив голосу о. С. Кобляньскому, котрий після проґрами мав сказати слово о прапорі общества, що єго селянин Демків з Чорної держав на передї салї через цїлий час зборів.

 

О. Кобляньскій промовив о прапорі з великим патосом. "В горестнім нинї часї — то був зміст єго промови — мусить Русь згромадитись довкруги того прапора і боронити святощей Руси — нашої церкви православної і азбуки св. Кирила, в оборонї котрих кождий Русин повинен бути готовим навіть житє своє віддати". [Патос свій підносив о. Кобляньскій до зеніту, коли говорив о азбуцї.]

 

По сїй промові наступило справозданє з дїяльности видїлу за час дволїтний [бо торік за-для холєри збори скликані до Станиславова, не могли відбути ся], а відтак приступлено до дискусії над справозданєм.

 

Сел. Гладїй з Березова заинтерпелював видїл: длячого в виданях общества є суперечні собі поясненя обрядів церковних: инакше в калєндари, а инакше в книжочках? — На се відповів [з по-за видїлу] о. Кобляньскій, вказуючи на то, що до нашого обряду введено за часу унії всякі новаторства.

 

Академ. Алексевич [з фракції москвофільско-радикальної], сконстатувавши, що вже два рази за портрети цїсаря в календари общества члени терпіли всякі секатури, поставив внесенє, щоби залишити давати портрет цїсаря.

 

О. Кобляньскій звернувши увагу на то, що нова правопись руска заведена вже не лише в школах, але й по урядах, поставив внесенє, щоби видїл общества, як би від него зажадали власти зносити ся з ними не буквами книг церковних, нїяким чином не згодив ся писати "без нашого славного ", але щоб удав ся з рекурсом і до найвисших инстанцій, а навіть до монарха в оборонї тої найбільшої і найдорожшої святощи.

 

Першій академ. Алексевич забрав слово до властивої критики дїяльности видїлу і в терпкій спосіб піднїс, що в справозданю, кромі вичисленя виданих книжочок, не находить більше слїду дїяльности видїлу в справі читалень, крамниць, кас позичкових, — а то чей-же річ найголовнїйша, бо анї книжочки, анї хоругов не є цїлію. Предсїдатель звернув ся до видїлу, чи би хто не відповів на сей заміт, а коли нїхто з видїлових не зголошував ся, забрав слово д-р Дудикевич з Коломиї [одномишленик Алексевича] і виступив зручно в роли Beschwichtigungshofrath-a. Признав велику важність справ порушених Алексевичем, але і взяв в оборону видїл о стілько, що видїл при нинїшній орґанізації общества не годен всесторонно сповняти всїх задач своїх, — до того потрібно реорґанізації общества, — отже дальша дискусія pro praeterito не доведе до цїли, а найлучше буде: приняти справозданє видїлу до відомости. — Аж по сїй промові д-ра Дудикевича член видїлу д-р Лагола відповів, що видїл застановляв ся над справами читалень общества і зсипів збіжа та й що-до читалень предкладає зборам дотичну зміну статута. — О. Козак заинтерпелював: чому общество не видало "Исторії Руси" і молитвослова "Корм Души" своїм накладом, але видала их особа приватна? — Д-р Лагола відповів, що общество не мало на те фондів, тим більше, що удержанє переинтабульованого на общество дому філії сокальскої богато коштує. — По тім збори приняли справозданє видїлу до відомости.

 

Дальше з порядку дневного наступило справозданє касове. В дискусії над сим справозданєм вивязала ся дуже прикра полєміка, викликана о. Тиндюком, которий виступив против зросту видатків на адміністрацію, а спеціяльно против рубрики "Новорочное 112 зр." [за два роки]. Деякі бесїдники прямо вказували, що нїби о. Тиндюк виволїк сю справу з личної анімозії против т. зв. "дїловодчика" общества Сави Дуди, котрий побіч своєї місячної плати [50 зр.] дістає мабуть 20 зр. новорічного. Позаяк 56 зр. "новорічного" справдї не може свідчити о марнотратности видїлу а нїяких инших замітів нїхто не підносив, то збори приняли справозданє касове до відомости й вибрали комісію з трех для перегляду рахунків.

 

Тепер наступили внесеня видїлу, філій і членів.

 

Насамперед д-р Лагола реферував внесеня видїлу. 1) Дотично зміни статута предложив видїл такі важнїйші зміни: а) що общество при всїх публичних виступах має право уживати своєї хоругви затвердженої намістництвом; б) що може устроювати театральні представленя; в) що може засновувати читальнї общества им. Качковского; г) що видїл може уневажняти шкідні рішеня філій і читалень общества; д) що може на заг. збори філій висилати свого делєґата з правом голосу і ставленя внесень. — Зміни сі ухвалено хоч д-р Дудикевич викликав досить довгу дискусію внесенєм, щоби зі зміною одного §-у здержатись длятого, що він опісля від філії коломийскої предложить дальше йдучі зміни. 2) Дальше видїл предложив зборам именувати почетними членами общества: о. д-ра Делькевича, адв. д-ра Добряньского, сов. Ив. Литиньского і о. Іосафата Кобриньского. — Ледви д-р Лагола відчитав имена тих чотирох осіб, зголосив ся о слово п. Алексевич і поставив внесенє, щоби збори именували почетним членом також д-ра Дудикевича. Справа дразлива, нїхто не заопонував і побіч кандидатів предложених видїлом став почетним членом і д-р Дудикевич. 3) Внесеня видїлу, щоби коренний фонд общества зілляти з фондом на будову дому і щоби відсотки від "Славії" за обезпеченя членів общества [в двох роках 107 зр.] не відсилати вже на будову бурси в Самборі, але лишати в касї общества, бо она потребує грошей, приняли збори без дискусії.

 

Опісля д-р Дудикевич предложив і мотивував внесеня філії коломийскої о реорґанізацію общества в тім напрямі, щоби межи "обще собраніе" а "правленіе" [видїл] всунути ще оден орґан "совіт", котрий складав би ся з членів "правленія" і з предсїдателїв та секретарів всїх філій і збирав ся у Львові найменше раз на чверть-рік. Кромі того внесеня філії коломийскої предложено ще внесеня кількох инших філій в тім напрямі, щоби головний видїл: а) відступав філіям не 10% але 15% а б) щоби процент давав не лише від тих членів общества, котрі складають вкладки в філії, але взагалї від всїх членів в окрузї філії. [Всї ті внеееня філій були предложені видїлови, але видїл на них не згодив ся.]

 

На внесенє Вол. Луцика змінено порядок дневний так, що дискусію над тими справами відложено на пізнїйше а приступлено до вибору предсїдателя і нового видїлу. Тут дуже ярко виступила боротьба між обома фракціями партії а довга дискусія була незвичайно дразлива. Молода фракція предложила, щоби на місце Мих. Клемертовича взяти на заступника видїлового академика Ивана Білоруского. Против того виступили многі бесїдники, мотивуючи тим, що старому Клемертовичеви зроблено би велику кривду, що він веде коректу видань общества і т. д. Тогдї з молодежи Алексевич і Яворскій поставили справу ясно: "По розвязаню "Академического Кружка" і "Буковини" молодїж [москвофільска] не має нїякого поля дїланя, отже хоче в обществі имени Качковского мати свого відпоручника; на місце заслуженого старого Михаїла Клемертовича вступить свіжа, відмолоджуюча сила". — Однакож сі промови оставались без успіху. Тогдї сам Білорускій забрав слово і зрік ся кандидатури. Дякуючи товаришам, що бажали мати єго в видїлї, сказав з патосом: "Не прийшов ще, видко, на нас час! Старші ще не хотять нас допустити до спільної з ними роботи. Але не тратьмо духа. Єсть нас уже звиж сто, одної гадки..."

 

По довгій, як сказано, дуже дразливій дискусії, вибрали збори: предсїдателем Б. Дїдицкого, видїловими крил. Петрушевича, Павликова, Делькевича, о. К. Яримовича [при сїм однім кандидатї довгій час годї було сконстатувати, чи єсть за ним більшість], д-ра Добряньского, Романа Бачиньского, д-ра Вас. Лаголу і Ив. Пелеха, а заступниками д-ра Юл. Илевича, о. В. Борисевича, Тараса Луцика і Мих. Клемертовича.

 

Про внесеня напишемо в слїдуючім числї.

 

ѣло, 19.09.1894]

 

(Докінченє.)

 

По виборі нового видїлу — при котрім, як ми вже зазначили, перепав кандидат молодої радикально-москвофільскої фракції — наступила дискусія над внесенями філій, з котрих найголовнїйше було внесенє філії коломийскої, стремляче до орґанізації общества в тім дусї, аби для заряду общества — кромі загального збору членів і видїлу — установити ще третій посередний орґан т. зв. " совітъ общества ". Отже заряд мав би складати ся: з "общого собранія", з "совіта" і з "правленія" [видїлу]. Після пляну коломийскої філії, виложеного д-ром Дудикевичем, "общоє собраніє" і "правленіє" остались би при своїх дотеперішних правах, а " совѣтъ общества", мав би складати ся зі всїх членів "правленія" [видїлу] і з представителїв та секретарів всїх філій общества і збирати ся у Львові найменше раз на чверть рік. Предсїдатель і секретар "правленія" задержали би свої уряди і в "совітї". А до "совіта" належало би головно три функції: а) основуванє і закриванє філій, б) одобрюванє т. зв. "отчетов" [справоздань] з дїяльности "правленія"; в) установлюванє аґентів. — Внесеня коломийскої філії уступаючій видїл не полагодив, здаючи полагодженє єго новому видїлови, а д-р Дудикевич зі своїми сторонниками натискав на збори, щоб они внесенє се ухвалили, бо cпpaва проволїче ся, а тут иде о важне і пильне дїло, — о кріпшу орґанізацію общества. Старші заявили ся против того, щоби збори сю справу зараз рішали, бо тут ходить о дуже важний перестрій общества, над котрим треба зріло застановитись. Так н. пр. на приїзд чотири рази до року предсїдателїв і секретарів всїх філій потрібно немало грошей, а хто буде платити? общество? о котрого станї фінансовім свідчить хоч би факт, що невеличку суму проценту від убезпечень членів в "Славії" мусїло відняти філії самбірскій [на будову там Бурси]? — Ся опозиція против рішеня сейчас тої справи зборами викликала роздразнене огірченє серед молодежи. Академик Алексевич забрав слово і з патосом промовив в такім дусї: "Гинемо! Старші так правлять! А коли ми хочемо подати средства заради, спиняють... Даруйте [кінчив бесїдник звертаючись до старших] за острі слова, але-ж годї: ми виступаємо супротив вас з найбільшою щиростію, а ви супротив нас тут з слїпою упертостію." — По переведеній дискусії внесенє коломийскої філії збори таки передали новому видїлови.

 

Опісля о. Карпяк з Белза поставив ввесенє, щоби збори ухвалили дім общества в Сокали продати. О.Г. Поляньскій предложив, щоби справу сю передати новому видїлови, о. Решетило з Маґерова спротивив ся взагалї продажи дому, а сел. Скоблик з Дашави дав почин складцї на користь того дому. Остаточно ухвалили збори дому не продавати.

 

Потім розвела ся довша дискусія над внесенєм Скоблика, щоби общество видало методу лїченя Кнайпа. За тим заявили ся також о. Тиндюк і сел. Гладїй з Березова, а против того о. А. Билинкевич і д-р Лагола, котрий пояснив, що видїл мав гадку видати методу Кнайпа, але відрадив д-р Дрималик з Жовкви, узнавши методу Кнайпа непрактичною для селян. Рішенє сеї справи передано новому видїлови.

 

Сел. Вас. Черняк внїс, а збори поручили новому видїлови, щоби заняв ся основуванєм кас позичково-щадничих по селах.

 

Дяк Петрів з Підмихайля припоручив видїлови постаратись, щоби руским громадам не накидувано учителїв-Поляків, а о. Мих. Вербицкій з Рихвалда, вказуючи на великій " вредъ" фонетичної правописи в школах внїс, щоби общество видало як найскорше "букварь для науки этимології". Сел. Ив. Кондрат з Совятина додав ще до того, щоби общество видало словар церковно-славяньскій, Ничай візвав общество, щоби заводило приватні школи для науки "неиспорченного русского письма и языка", а Гладїй, підпираючи се внесенє, повторив за "Галичанином" байку, що нїби-то сов. Заячківскій ["русскій по происхожденію человѣкъ "] "состоїт виновником подверженія русского язика цензурі финансових стражников". — Розуміє ся, всї ті внесеня збори ухвалили і поручили новому видїлови.

 

Сел. Демків з Устрік предложив, а збори поручили видїлови старатись о скасованє ярмарків в рускі свята.

 

По ухвалї всїх внесень о. Решетило відчитав кілька привітних телєґрам, а о. Давидяк закрив збори, зазначивши, що коли Поляки бавлять ся Костюшківскою виставою, члени общества им. Качковского зібрались на нараду над просвітою народу.

 

Вечером відбув ся в "Народнім Домі" концерт, а потім танець.

 

[Дѣло, 21.09.1894]

 

 

21.09.1894