[Шкільництво в Турчаньскім. — Давна адміністрація в пoвітї. — Екзаміновані ковачі коней.]

 

З днем 1-ого вересня зачав ся і в школах турчаньского повіта новий рік шкільний, а що в Турцї настав від року новий инспектор шкільний і новий ц. к. староста, то можна надїяти ся, що під их управою знов піднесе ся підупале в послїдних часах шкільництво в повітї. Давнїйше надзору над школами тут майже не було, то учителї — розуміє ся з деякими виїмками — не прикладались до своїх обовязків. Селяне будували школи, репарували их по кілька раз до року, оплачували учителя, а науки не було; що гірше учитель часто щоби оправдати ся перед властями, виказував, що дїти не ходять до школи, а власти засуджували родичів на кари і стягали відтак дорогою екзекуції. Так н. пр. громадян Вовча засуджено на 700 зр. тої кари, хотяй в селї наука відбувала ся дуже неправильно. Такій стан огірчав селян а з другої сторони ухибляв повазї властей. Вина за те спадає лиш на давних инспекторів та на давного старосту, котрі все то терпіли, оправдуючись тим, що не мають способів змусити недбалих учителїв до повненя обовязку, хиба мусїли би их увільняти від служби, а тогдї половину шкіл треба би замкнути. На те люде в повітї відповідали, що лучше вже, нехай школа буде замкнена, нїж щоби громада оплачувала учителя, а той щоби нїчо не вчив. Отже час уже найвисшій: положити конець тим анормальним обставинам в повітї. А приміром повітови турчаньскому може послужити оден з сусїдних повітів, де инспектор своєю працею і енерґією доказав того, що повіт під взглядом шкільництва людового може числитись до перших в краю.

 

Як в цїлій Галичинї, так і в нашім повітї за давного старости, котрий перед роком пійшов на пенсію, глядано за соціялістичною і схизматицкою пропаґандою, а деякі епізоди з того часу суть досить цїкаві і варто их зареєструвати. Так перед роками арештувано тут дві панни Деґенівни, котрим, як пізнїйше слїдство виказало, анї не снило ся о нїяких аґітаціях. Відтак в два роки заарештовано тут і Ивана Франка, котрий пробував в Турцї яко кореспондент Kurjer-a Lwowsk-oгo. В селї Ясеници арештовано минувшої зими кількох селян, і то таких, котрі гадають, що Турка і Самбір то вже конець світа, і закинено им, мов-то они намавляли селян до еміґрації до Россії. Однак найхарактеристичнїйшій єсть отсей факт: Дяк з села Висіцка вижного Стрільбицкій їздив перед кількома роками до Одеси до свого свояка Височаньского, родича з того ж села. Височаньскій, що то виставив в своїм родиннім селї величаву церков, передав через Стрільбицкого до тої церкви францускої матерії на кілька фелонів. Ся матерія дуже сподобала ся одному сусїдному священикови а він відкупив кілька метрів на оден фелон. О тім случайно довідало ся ц. к. староство і зараз вислало комісію до священика і дяка для переведеня доходженя в справі тої схизматицкої, небезпечної для держави матерії. Переведене слїдство не віднайшло нїякої схизми, але ц. к. староство все-таки засудило Стрільбицкого на 60 зр. кари за переступленє закона промислового, [що без концесії нїби-то торгував матерією на фелони]. Але хоч в сїм случаю ц. к. староство такій строгій видало засуд, то в других случаях не виконувало з такою енерґією закона промислового і придивляло ся спокійно, як по селах всї жиди провадили гандлї і торгували горівкою і тютюном без концесії, ба навіть розносили горівку по хатах. На нашу думку ц. к. староство лучше би було вчинило, як би виконувало закони адміністраційні, а не шукало пропаґанди схизматицкої, котрої тут нїколи й слїду не було.

 

Ковалї в нашім повітї дуже зворушені, бо ц. к. староство не позваляє кувати коней тим, що не суть екзамінованими ковачами коней. В послїдних часах навіть засуджено двох ковалїв [дуже добрих майстрів] на кару грошеву. Ковалї тепер не хотять кувати коней, а властителї коней мусять водити конї по 5—7 миль кувати у ковача екзамінованого... Виїмково тілько на дуже велику просьбу окує й тепер коня неекзамінований коваль, але з тою різницею супротив практики давнїйшої, що операція тая відбуває ся нинї не перед кузнею, але за хатою або в лозинї, а двох людей стоїть на сторожи, маючи дати сиґнал, коли-б якій комісар надїхав... Diffiсile est satyram non scribere.

 

Дѣло

 

18.09.1894