◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

На медичнім видїлї львівского університету — як оповіщує ректорат — отвирає ся з початком 1894/5 шкільного року лише першій рік науки медицини. Вписи розпічнуть ся так як на инших видїлах дня 24 н. ст. вересня, а буде их переводити деканат фільософічного видїлу, котрому поручило міністерство просвіти вести поки-що справи медичного видїлу.

 

П. Иларій Гарасимович, директор "Гуцульскої Спілки", занявши ся долею одного з найздібнїйших учеників наукового варстату "Гуцульскої Спілки", Иваном Луговяком з Печенїжина, привіз єго сими днями до Львова і вписав до школи промислової на курси різьби орнаментальної і фіґуральної а рівночасно поробив відповідні заходи, щоб забезпечити екзистенцію у Львові многонадїйного руского молодця.

 

Краківске епископство — як доносять польскі часописи — має бути вже обсаджене. Именно обійме сю епископску столицю епископ Пузина зі Львова, як ми про се оногди згадували. Львівским суфраґаном має стати мітрат кс. Заблоцкій або кс. Вебер. В той спосіб опорожнить ся по епископі Пузинї канонія котру одержить архіепископ Гриневецкій.

 

Ненарушимість парляментарних бесїд. З нагоди кількох процесів о конфіскату бесїд, виголошених в державній радї в ненїмецкім язицї, подїлили ся мнїня судьїв що-до ненарушимости посольских бесїд. В наслїдок того зарядило в цвітни міністерство судівництва, що ненїмецкі бесїди, яко нестеноґрафовані і непротоколовані, не можуть користати з прероґатив застережених в прасовім законї для парляментарних бесїд. Сею справою займають ся тепер правники. Між иншими підносить д-р Вазер в Gerichtshаlle, що наведене міністерске розпорядженє незгідне з духом конституції. В парляментї або вільно говорити не по нїмецки, або не вільно. Єсли не вільно, то не треба бесїдникам позволяти говорити, єсли-ж вільно, то мають також і ненїмецкі бесїди стеноґрафувати ся і протоколювати. Иншого виходу нема. Сю справу буде мусїла державна рада рішити вже при найблизшій нагодї.

 

Картель властителїв цеголень у Львові. В наслїдок браку будівляного руху у Львові не мають цегольнї відбуту а цїна цегли о много обнижила ся. Супротив того утворило галицке акційне товариство торговельне картель цегольників, щоби підвисшити цїну цегли. Яко minimum цїни за 1000 штук установило товариство 16 зр., без огляду на те, чи цегли добрі чи злі, а крім того рішило, що нїхто з цегольників не може продавати своїх виробів самовільно, лише мусить всї замовленя відсилати до дирекції товариства, а она роздїлить их поміж всїх властителїв цеголень. Картель заключений до 1900 року. Очевидно, що така змова припала до смаку всїм біднїйшим цегольникам і они до неї приступили, тим більше, що товариство дає им кредит за 6% провізією. Лише кілька більших цеголень не приступило до картелю і они рішили на другій рік збільшити продукцію цегол, щоби успішно виступити до борби з визиском картелю.

 

Снїги. З Коломиї пишуть: Від трех днїв доохрестні і дальші гори покриті снїгом. В ночи упадає температура на +4°. Студїнь і вітри дуже прикро діймають всїх. — Так само доносять, що й в Скільщинї упали снїги і дуже постуденїло.

 

Розправа против д-ра Іосифа Орловского, бувшого редактора ґазети Kurjer Polski, що якійсь час виходила в Кракові і y Львові, розпочала ся вчера перед судом присяжних в Кракові. Прокураторія обжалувала д-ра Орловского: 1) о легкодушне банкротство, в котрім пасиви виносять 160.544 зр. 34 кр., а активи 2.632 зр. 82 кр.; 2) о обманьство з §.197 і 200 з. к., довершене сфальшованєм підпису ґр. Войтїха Дїдушицкого на векслях на суму 700 і 550 зр.; 3) о дефравдацію суми 3000 зр. у Казимира Осташевского. Обжалованого боронить д-р Абламович.

 

Будова льокальних зелїзниць в Галичинї. Видїл краєвий розпочав вже передвступні роботи до будови зелїзницї з Борків великих до Грималова і з Лупкова до Тїсної. Міністерство торговлї візвало дирекцію зелїзниць у Львові, щоби помагала орґанам видїлу краєвого при передвступних студіях і дала потрібні поясненя в справах технічних та о торговельних відносинах тих охрестностей, куди мають пійти нові шляхи.

 

Стан засївів. Від Підволочиск доносять, що озимі засїви в тамошній охрестности майже покінчені. Вчаснїйші при перепадуючих дощах гарно посходили; бараболї гарні, збір отави заповідає ся дуже нужденно. Якій буде намолот, поки-що не можна означити. — Жнива на Угорщинї покінчені, але видатність зерна єcть така мала, що з многих комітатів надіслано до угорского міністерства скарбу просьби, щоби здержало податкові екзекуції аж до будучих жнив.

 

Дѣло

 

18.09.1894

До теми