Австрія підписала мир.
УПБ. Навен, 11. IX. (радіо). При підписанню мир. договору між респ. Австрією і майже всіми державами антанти мав Клємансо таку промову: "Пане держ. канцлер респ. Австрії! Переговори дійшли до кінця і довели до згоди щодо постанов договору між союзними та заприязненими державами і Австрією. Сі постанови містяться в осьтут предложеному тексті. Я підписав письмо, посвідчаючи, що осьтут предложений текст докладно годиться із знаним вам текстом. В імени союзних та заприязнених держав прошу вас тепер приступити до підписання". Тоді підписав держ. секр. Реннер договір і предложені протоколи. Після нього підписала американська делєгація, потім великобританська, далі Французи, Італійці і Японці. Відтак приступили до підписання менші держави по черзі в поазбучному порядку. При сім показалося, що румунські і югославянські делєгати не явилися до підписання. Офіціяльно навіть не занотовано їх неприсутности.
Німецько-польськ. конфлікт.
УПБ. Навен, 11. IX. (радіо). Німецький міністер закорд. справ переслав 7. IX. ноту до Парижа в справі польських нападів.
Зовсім як над Збручем.
УПБ. Навен, 11. IX. (радіо). Нота, в якій німецьке правительство протестує проти польського поступовання у Верзалі, звучить м. и. "Нім. правительство слідить з журою напади проти Німеччини з невідвічальної польської сторони, напади, з незменшеною силою, в словах і на письмі. Як безконечні статті і зазиви в пресі, так промови на численних народних зібраннях по всіх більших місцевостях Польщі про події і відносини на гор. Шлеську надаються до того, щоби ввести в небезпечне заворушення широкі маси поль. народу і попхати його до діл насильства. Не скриваючися закликають до оружного виступу та до творення добровольчих відділів. Дальше джерело занепокоєння лежить в тій обставині, що нім. війська, які стоять близько кордону для охорони місцевостей та численних промислових заведень, все є наражені на безнастанні напади зі сторони польських банд. Ті банди нападають несподівано зза кордону, завдають страти нім. залозі і тікають также скоро за кордон, коли появляться сильнійші німецькі відділи. Треба усеї сили волі нім. військ, щоби в переслідуванню таких банд не датися пірвати до переступлення кордону".
Ляхи й Литву хочуть "ущасливити".
УПБ. Москва, 12. IX. (радіо). Між Польщею і Литвою зростають непорозуміння ізза демаркаційної лінії в ковенській і вільненській губернії. Після крівавої боротьби Поляки відібрали в Литовців м. Сєйни. Поляки заявляють, що антанта визначила їм нову демаркаційну лінію, але литовське правительство не одержало ніякого повідомлення. Поляки змагають заняти як найбільше литовської території. Литовці дивляться на їх заяву як на провокацію і протестують. Литва примушена боронитеся всіми силами з оружжєм в руках. Вона складає відвічальність за війну на Поляків, як одиноких виновників проливу крови.
УПБ. Навен, 13. IX. (радіо). Литовське прес. бюро розширює два донесення про події, які будять велику журу в Литві. Пілсудський заявив в промові при поїздці через литовські области, обсаджені Поляками. "Ми не залишимо цього краю, бо уважаємо його анектованим Польщею". Затрівоження серед литовських кругів побільшилося ще більше з тої причини, що Поляки заводять в обсаджених областях середньовічну панщину для мужиків. З тої причини литовські селяни звернулися до англійської військової місії на Литві.
Більшовики віщують соціяльну революцію на Заході.
УПБ. Москва, 12. IX. (радіо). Дорожнеча, недостача вугля, безробіття, страйки, жадання націоналізації і робітничої контролі — це річи, на які звернула всю увагу европейська і американська преса. Англійська правительственна газ. "Таймс" пише: Одні страйки з Англії кінчаться, другі зачинаються. Ми вступили в полосу страйків, зросту страйкової стихії, зросту загального страйку. Се вся суть, весь зміст теперішного моменту не лише в Англії, але по всій Европі і Америці. Загальний страйк це початок пролєтарської революції на Заході.
Холод між Англією і Францією.
УПБ. Петроград, 11. ІХ. (радіо). "Політикен" запевняє, що між Францією та Англією прийшло до холоднійших відносин. Франц. часописі не можуть визволитися від вражіння, яке на них викликало оголошення англійсько-перського договору, на основі якого Англія стає повним господарем Персії. Політика Англії в Персії є перешкодою на шляху привернення Великої Росії. Події останніх днів доказують, що Франція і Англія змагають до зовсім инших цілей в відношенню до Росії.
Англійська преса проти Росії.
УПБ. Петроград, 11. IX. (радіо). "Манчестер Гвардіян" заявляє: "Ми не можемо бажати собі привернення тої імперіялістичної Росії, що стільки літ посувалася до границь наших азійських посілостей, стаючи погрозою для правительства Індії та викликуючи безнастанний неспокій і величезні розходи".
Румунія викидає російських офіцерів.
УПБ. Гельзінгфорс, 11. IX. (радіо). З Константинополя доносять, що румунське воєнне міністерство повідомило ген. Лукомського в Таганрозі, що всі російські офіцири, перебуваючі в Румунії, мають покинути Румунію до 15 вересня.
На задах Колчака.
УПБ. Москва. 11. 9. (радіо). З Самари доносять, що втікачі з областей Колчака оповідають, що на задах Колчака скрізь повстання. Партизанські відділи ведуть скрізь боротьбу. Біля пристані Тари коло Омська партизанський відділ затопив два пароходи з запасами. Біля Єнісея оперує відділ бувшого предсідателя омського ісполкома Лобкова. В Омську працює більшовицька тайна орґанізація.
Паніка в таборі Колчака.
УПБ. Mocква, 12. IX. (радіо). Сибірська білогвардейська преса свідчить про панічний настрій серед білої гвардії. Колчак заявив на засіданню круга козачих сибірських військ: "Сибір переживає хвилі повного упадку державности з причини приближення більшовиків в глуб Сибірі".
Стрілець