У заголовки новин часто потрапляє інформація про те, як політики використовують джеррімендеринґ — перекроювання меж виборчих округів, щоби штучно надати перевагу одній партії над іншою. Утім, за даними дослідження, опублікованого цього тижня в Nature, джеррімендеринґ може відбуватися і в інших формах, пристосовуючись до реалій цифрової епохи.
Згідно з цим дослідженням, зв’язками в соціальних мережах також можна маніпулювати за допомогою стратегічно розставлених ботів, які можуть спонукати велику групу виборців змінити свою думку, а надто якщо ці виборці ще не визначились, за кого голосуватимуть.
Дослідники з Університету Г’юстона в Техасі на чолі з математичним біологом Александром Стюартом долучилися до корпусу науковців, які досліджують тактики непропорційного впливу на вибори.
Стюарт та його колеги дійшли такого висновку після аналізу результатів онлайн-гри, в якій гравці могли голосувати за одну з двох політичних партій — жовтих або фіолетових. Гравці набирали бали за підсумками голосування, отримуючи найбільше, якщо їхня партія вигравала, деяку кількість балів, якщо перемагала протилежна сторона, і нуль у випадку нічиєї.
Розробники гри ввели це правило навмисне — щоб заохотити гравців іти на компроміс й імітувати реальні виборчі сценарії під час, наприклад, голосування за бюджет в американському конгресі, коли двом партіям доводиться поступатись окремими положеннями своїх програм заради спільного рішення. Якщо ж законодавці не можуть порозумітися, настає урядовий шатдаун — аналог нічиєї в онлайн-грі з дослідження Стюарта.
В експерименті гравцям показали результати соціологічного опитування намірів виборців обох партій. Якщо, наприклад, популярнішою ставала жовта партія, гравці від неї укріплювались у своєму виборі, сподіваючись на перемогу. Але якщо популярність здобувала фіолетова, гравці від жовтої партії могли проголосувати за фіолетову, щоб уникнути нічиєї.
Після цього дослідники ввели в гру декілька ботів, які виступали за одну чи іншу партію і мали на меті вплинути на їхніх виборців. Ці боти, названі “фанатиками”, були запрограмовані так, щоб завжди відкидати компроміс.
Одразу виявилось, що боти мали руйнівний ефект. Наприклад, коли лише кілька “фанатиків” жовтої партії стратегічно розташували серед великої групи виборців фіолетової партії, які не визначилися, ці боти легко звертали думку більшості в бік жовтої партії. Вплив ботів був особливо помітним, коли обидві партії мали однакову кількість гравців.
Законодавці та політики в усьому світі сьогодні активно дискутують про те, як відповісти на ризик електронних мапіпуляцій під час виборів. Водночас дослідники прагнуть знайти відповідь на питання, наскільки великий цей ризик. Це дослідження додає ваги переконанню, що у цифрову епоху виборцями дуже легко керувати. Тож регулятори повинні взяти це до уваги.
How social networks can be used to bias votes?
Nature, 4/09/2019
Зреферував Є. Л.