Нові привілеї.

Перед законом всї горожане рівні. Так можна вичитати в наших основних законах державних, а хоч ми що дня маємо нагоду бачити, як грішить ся в практицї против тої засади, то все таки доси бодай в теорії она не була нарушена. Рівнож маємо всяку основу точно сего наглядати, щоби буква закона була ненарушена, хоч би навіть дух закона не був, на жаль, вже від давна відповідно увзгляднений. Само оголошенє основних законів державних, яко таких, подїлало свого часу вже як спасеніє, а чувство висвободженя заволодїло всїми, заки ще подумано о переведеню тих законів. Якій вид прибрали би наші вже і так невідрадні борби партійні, єсли би ті прінципи не були раз на завсїгди бодай теоретично установлені! І як більше відражаючими були би політичні сварки і борби, та як би то здичіло і виродило ся наше публичне житє!

 

По що-ж пригадуємо тепер ті банальні правди? Урядова Wiener Zeitung оголошує тепер розпорядженя, як має переводитись в практицї закон ухвалений радою державною о обовязку мельдунковім ополченцїв. Відомо, яке значінє має сей закон. Накладає на мужчин, приналежних до ополченя, величезний тягар. Они мають від тепер перенести на собі всї ті неприємности, які веде за собою удержанє евіденції, мусять доносити про кожду зміну свого осїдку, а крім того обовязані що року в часї між 1 а 31 жовтня являтись особисто при відбуваючім ся представленю. Ополченець, що занедбав представити ся, поповняє провину і підпадає карі від 2 до 100 зр. Закон, котрий накладає такі тяжкі обовязки, повинен би мати — так бодай можна думати — для всїх горожан рівні постанови. Але так не єсть, — бо в оголошенім розпорядженю заведено також і полекші. Але єсли би хто думав, що ті полекші вийдуть в хосен економічно слабого, сей дуже помилив би ся. Противно. Висші публичні функціонарі і "Standespersonen" — такими словами говорить розпорядженє міністерства оборони краєвої — суть увзгляднені і им дозволено виконувати мельдованє безпосередно у політичних властей.

 

Що се таке Standespersonen? Так можна би передо всїм поспитати ся, єсли би хто хотїв удавати наївного. Наші закони не знають такого слова. Перед ними рівні всї особи, без огляду на стан, віроисповіданє і народність. Нїхто не має при виконуваню своїх державно-горожаньских обовязків нїякого привілею або права першеньства. Ми задали собі труду і заглянули до лєксіконів державних Ваґенера і Роттека. Нїгде не найшли ми дефініції слова "Standesperson". Але помимо того не тяжко відгадати, кого то розуміє ся в розпорядженю під словом Standesperson. Шляхтичів розуміє ся під тим словом і шляхтї робить ся нїчим неоправдану полекшу. Благородні пани мають бути охоронені перед тим, щоби представляли ся і мельдували ся рівночасно з misera plebs-ом, они не мають так як звичайні людскі дїти являти ся в певнім означенім дни і годинами гарненько собі ждати, доки не прийде на них черга. Таж се о много вигіднїйше, зложити візиту пану старостї і в кількох мінутах полагодити се, що получене для великої більшости загалу зі стратою часу многих годин. Най там инші товплять ся і занедбують свою роботу, своє занятє, коли лиш Standpersonen не потребували бути перешкоджені в своїй прогульцї і грі в баккарата.

 

Але о много важнїйша прінципіяльна сторона тої справи. Яким правом заводить ся нове понятє, нове слово в язицї урядовім і творить ся в сей спосіб дуже важний преюдикат? В прінципі, в теорії, о скілько знаємо, не нарушено засади рівности всїх перед правом і хоч були безуспішні доси всї наріканя на практику нашої адміністрації, що в наших законах і розпорядженях немов то робить ся різницю між горожанами першої і другої катеґорії — то все таки нїколи і за нїчо не можна зречись тої засади. Шляхта користуєсь в Австрії, завдяки свому богатству і нашим соціяльним відношеням, вже і так виїмковим становиском.Чи то єї права першеньства мають бути на ново запоручені дипльомами? Чи можна се стерпіти, щоби манівцями через розпорядженя до того дійшло, що вже годї було би похвалитись бодай основними законами державними "на папері"? Справдї, єсли би мало аж до того дійти, то ми не маємо відповідаючої вимогам часу адміністрації, котру приречено так торжественно в проґрамі теперішного правительства.

 

До повисших слів Wiener Allgemeine Zeitung нема що більше й додавати, хиба зазначити, що між благодатьми, якими коаліція надїлила народи австрійскі, єсть також творенє нових привілеїв для тих елєментів, котрі суть після єї понятя "staatserhaltend".

 

Дѣло

 

03.09.1894