Політичні новини з 1925 р.

 

(Уривок з поетичного оповідання "Скоропад").

 

...І зваживши літню погоду

Ми вийшли оба до городу

     І завели тут балачки:

Про те, як то було на войні,

Про всі часи ті неспокойні,

     Про українські болячки.

 

Що армія у нас хоробра

І дипльоматія в нас добра,

     Що патріоти не крадуть,

Що ось Соборна Україна

Живе, якби одна родина,

     Що далі суди всі знесуть.

 

Що на Збручі будують луки

На міст прозваний "Мостом Злуки",

     Круг нього сто памятників

Для тих міністрів, що любились

І підчас войни не сварились,

     А били Москву та Ляхів...

 

Що діються часи предивні,

Що вже карбованці і гривні

     Навіть у Франції ідуть.

Що вже про все писати вільно

І що міністри добровільно

     Самі димісію беруть.

 

Що свинопас пасе вже свині,

Вівчар же вівці в полонині,

     А статті пише публіцист.

Що всі високії посади

Не роздасться для паради

     А треба мати ум і хист.

 

Ознакою демократизму

І щирого патріотизму

     Вже не червонії штани;

Що вже приписане убрання

Давно убрали без вагання

     І козаки і старшини.

 

Що партії, хоч і завзяті,

Вміють робити, не кричати —

     То прямо чиста благодать!

Що скорше згодяться на зміну

Програми, ніжби Україну

     Мав ворог лютий грабувать.

 

Що по свободі України

Сімсот поетам зблідли міни:

     Не стало стежки на Парнас.

Що заложився для акторів,

Для критиків і редакторів

     Курс неграмотних. Крайний час!

 

Що преса читачів не дурить.

Що пo театрах вже не курить

     Ніхто і зерняток не їсть.

Що хто обікраде скарбницю

Державну, той іде в вяжницю

     І перед судом відповість.

 

Що міністерство моря знесло

[Зі згляду на дорогі весла!]

     Воєнні корти в Камянці.

Що по церквах проповідають,

Хрестять, вінчають, відправляють

     Hе по московському вкінці.

 

Від Редакції: Цей виїмок взятий з більшого, ще не друкованого сатиричного твору молодого автора, який заповідає великі надії. Твір цей в цілости представляється назвичайно гарно й інтересно, як так що до своєї артистичної форми, що до живого й легкого гумору, доброї обсервації і нових оригінальних картин. Смак змісту цілого твору зрозумілий буде вповні тільки УСС з яких життя взята ця сатира. Для публики треба пояснюючої студії.

 

[Стрілець, 31.08.1919]

 

31.08.1919