Трансплантація без пригнічення імунітету

Той, кому пересаджують органи, в майбутньому може не потребувати ліків, що пригнічують імунітет. Адже науковці знайшли спосіб, яким вдається без медикаментів призупинити імунну реакцію на чужі тканини. Зі слів учених, в результаті впливання спеціально оброблених кров’яних клітин донора до організму реципієнта його імунну систему можна так натренувати, щоби вона сприймала трансплантат як власний. Тести на макаках резус виявилися успішними.




Зображення: sturti / iStock​.


 

Для людей, у яких відмовлять органи, або тих, що мають тяжкі хронічні захворювання, пересадка – часто остання надія на одужання. Але життя з чужими органами передбачає певні ризики. Для того, щоб тіло прийняло «чужинця», пацієнти повинні впродовж тривалого часу приймати медикаменти, що пригнічують імунну систему, – імунодепресанти. Це робить їх суттєво вразливішими до небезпечних для життя інфекцій та раку. Більше того, приймаючи імунодепресанти, можна спровокувати сильні побічні ефекти, зокрема підвищення кров’яного тиску та розлади травлення.

 

З огляду на це медики вже впродовж тривалого часу шукають альтернативу такому лікуванню. Питання, яке їх цікавить: чи можна запобігати відторгненню органів без тривалого прийому медикаментів?

 

«Толерантність до чужих трансплантатів дала б змогу відмовитися від пожиттєвого пригнічення імунної системи та в довгостроковій перспективі покращити шанси на виживання пересаджених органів і пацієнтів», – пояснили Амар Сінгх (Amar Singh) та його колеги з Міннесотського університету в Міннеаполісі. Якраз це їм вдалося на макаках резус.

 

У своєму дослідженні науковці протестували стратегію, що має в основі метод навчання імунної системи: аби розрізняти «свого» і «чужого», імунна система використовує клітини, що вмирають. Коли клітини нашого організму помирають у межах так званого апоптозу, з кровообігом вони проходять через селезінку, і там їх перехоплюють імунні клітини. При цьому вони запам’ятовують молекулярний підпис мертвого клітинного матеріалу і сприймають його як автогенний.

 

Хитрість, на яку зважилися вчені: цей процес можна імітувати з допомогою хімікату етилкарбодиіму (ECDI). Адже ця речовина штучно провокує апоптоз. Якщо майбутнім реципієнтам ввести ін’єктивно оброблені цим хімікатом клітини донора, то вони одразу відмирають, осідають в селезінці і змушують імунну систему вважати їх «другом», а не «ворогом».

 

Так принаймні гласить теорія – але чи цей підхід працює насправді? Це науковці перевірили на п’яти макаках резус, що були хворі на діабет типу 1. За цієї форми цукрового діабету пошкоджені клітини підшлункової залози, які продукують інсулін. Тож примати мали отримати нові клітини підшлункової від мавпи-донора.

 

Аби побачити, чи успішною виявиться пересадка клітин навіть без тривалого прийому імунодепресантів, Сінгх та його колеги обробили етилкарбодиімом донорські кров’яні клітини макак резус. Ці модифіковані лейкоцити реципієнтам вводили ін’єктивно тиждень перед трансплантацією і день після неї. Крім того, тварини впродовж тижня отримували препарати, що пригнічують імунітет.

 

Вирішальний тест відбувся через 21 день після ін’єкцій. У ньому перевірили, що станеться, якщо приматам-реципієнтам відмовитися від усіх імунодепресантів. Результат виявився дивовижним: трансплантовані клітини підшлункової залози залишилися здоровими в усіх тварин, їх не атакувала імунна система впродовж року після операції. Вочевидь, в результаті введення лейкоцитів захисна система реципієнтів навчилася приймати чужий матеріал як свій.

 

«Наше дослідження – перше, що з певністю підтвердило довготривалу імунологічну толерантність у не людинових приматів, – констатував колега Сінгха Бернард Герінґ (Bernhard Hering) – Ми дуже сподіваємося, що наші результаті підтвердяться у процесі клінічних досліджень, тоді це означатиме початок нової ери в трансплантаційній медицині».

 

Якщо виявлена стратегія виявиться ефективною і для людини, вона стане в пригоді не лише пацієнтам, хворим на діабет. Вчені вважають, що ця методика підійде і для пересадки нирок й печінки. Обов’язкова умова: донор має бути живий, щоб можна було запланувати втручання і заздалегідь здійснити необхідні маніпуляції з лейкоцитами.

 

 

Daniela Albat

Transplantation ohne Immunsuppressiva?

University of Minnesota, 6/08/2019

Зреферувала С. К.

11.08.2019