Скам’янілості з Греції є найстарішими рештками homo sapiens за межами Африки. Черепові вже 210 000 років, тобто він суттєво старший, ніж свідчення найраніших європейських поселень людей нашого виду. Знахідка виявляє також, що homo sapiens добралися до європейського континенту на 150 000 років швидше, ніж дотепер припускали, повідомили вчені в журналі «Nature».
Цей частково збережений череп – найстаріші рештки homo sapiens на нашому континенті. Зображення: Katerina Harvati/ Universität Tübingen.
Людство походить з Африки. Але коли там розвинувся вид homo sapiens, коли він і якими шляхами поширився на цілий світ? Дотепер на ці питання немає остаточних відповідей: лише нещодавно рештки з Марокко, яким 300 000 років, довели, що наш вид виник раніше, ніж дотепер припускали. Також визнані припущення про час та шляхи поширення homo sapiens часто змінюються з огляду на нові знахідки – зокрема, йдеться про рештки homo sapiens з Ізраїлю, яким близько 190 000 років. Ці кістки дотепер вважали найстарішими скам’янілостями нашого виду за межами Африки.
Проте зараз виявилася ще старіша знахідка нашого виду за межами його рідного континенту: ще на початку 70-их років ХХ століття в так званому печерному комплексі Апідіма, що на півдні грецького Пелопоннесу, знайшли черепи двох людей. Їхня таксономічна класифікація залишалася нез’ясованою. Тож якому видові людини належали ці останки?
Аби це з’ясувати, Катеріна Гарваті (Katerina Harvati) з Тюбінгенського університету та її колеги дослідили рештки Апідіма-1 та Апідіма-2. При цьому вони реконструювали пошкоджені частини черепів і порівняли їхні анатомічні властивості з іншими людськими останками. Крім того, вони визначили вік кісток з допомогою ураново-торійного датування.
Результати засвідчили: Апідімі-1 має майже 210 000 років, вона демонструє суміш анатомічних ознак сучасної та архаїчної людини. «Апідіма-1 має круглий ззаду череп, що вважають типовим для сучасної людини, – повідомили Гарваті та її команда. – На черепі, незважаючи на вік, не виявили ознак неандертальця». Крім того, рештки суттєво відрізнялися від ранніх неандертальців, наприклад з іспанської Сіма де лос Уесос або британського Сванскомба.
На думку науковців, Апідіма-1 мала б виявитися рештками ранніх homo sapiens – і це справжня сенсація. Адже в такому випадку знахідка стане найстарішою з відомих скам’янілостей сучасної людини за межами Африки. «Якщо наша інтерпретація коректна, то череп буде найстарішим доказом присутності homo sapiens на території Євразії». Дотепер ним були рештки homo sapiens, яким 40 000 років, тобто молодші на понад 150 000 років.
Другий череп з печерного комплексу Апідіма – череп неандертальця.Зображення: Katerina Harvati/ Universität Tübingen.
«Череп засвідчує, що перша сучасна людина залишили Африку раніше, ніж припускали, і впродовж цієї ранньої хвилі поширення зайшла на диво далеко», – констатує Гарваті. Тобто під час першої хвилі поширення за межі Африки homo sapiens добралися не лише на Близький Схід, як досі припускали. Ймовірно, вид вже тоді дійшов суттєво далі – на південь Європи.
Але де залишилися ці перші представники homo sapiens після того, як прийшли до Європи 210 000 років тому? Чому не йшли далі? Адже дотепер ніде не знаходили жодного свідчення настільки ранньої присутності сучасної людини на нашому континенті.
Ймовірно, відповідь на ці запитання дає другий череп з печерного комплексу Апідіма. Йому 170 000 років, тож він молодший від першого, але не належить сучасній людині. Натомість ці рештки можна з певністю назвати неандертальськими – зокрема через виражені надбровні дуги, повідомляють науковці. Отже, печеру після присутності ранніх homo sapiens знову заселили неандертальці.
«Згідно з нашою гіпотезою, ранні популяції homo sapiens в сучасній Греції з часом витіснили неандертальці, чия присутність на півдні країни добре представлена – зокрема й Апідімою-2», – пояснила Гарваті. Тобто Апідіма-1 може свідчити про «невдалу міграцію»: хоч перші представники homo sapiens дійшли до Південної Європи, але не змогли тут затриматися.
«У добу пізнього палеоліту, приблизно 40 000 років тому, нова міграційна хвиля сучасних людей добралася до цього регіону та інших частин Європи. Це був час, коли неандертальці вимирали», – сказала Гарваті.
Черепи Апідіма підтверджують припущення, що поширення homo sapiens в Європі та Азії відбувалося суттєво складніше, ніж припускали впродовж тривалого часу. Наші предки мали б прийти на Європейський континент не раз 40 000 років тому, а в результаті кількох міграційних хвиль. При цьому Південно-Східна Європа, як Левант, могла б бути важливим центром популяції. Якщо цей сценарій вчені підтвердять, історія нашого виду стане дещо чіткішою.
Проте залишаються останні сумніви: нещодавно опубліковане дослідження ідентифікувало обидва черепи з Греції як перехідну форму між європейським homo erectus та неандертальцем. «Проте наше значно масштабніше дослідження не підтвердило цього висновку», – констатувала команда Гарваті.
Daniela Albat
Ältester Homo sapiens Europas entdeckt
Nature Press/ Universität Tübingen 11/07/2019
Зреферувала С. К.