На українських фронтах.

Звідомлення польського ґенерального штабу з дня 9. липня.

Галицько-волинський фронт. На лінії Берестечка сильний вогонь неприятельської артилерії. На лінії Рафалівки наша акція йде успішно. Ми заняли Маневичі, кольонію Рафалівку, кольонію Олізарку, Цудлю і Топачі. В Галичині без змін.

Фронт поліський: На відтинку Лунинця наші відділи заняли атакою Лунино, Вульку, і Відибор.

Звідомлення польського ґенерального штабу з дня 10. липня.

Галицько-волинський фронт: На відтинку Рафалівки (на Волині) большевики є в дальшому відвороті за ріку Горинь, а також в напрямі Млиноко і Колкова. В Галичині на цілому фронті жива розвідна діяльність. Біля Бучача один з польських технічних відділів знищив залізничу лінію і унеможливив відворот українського панцирного поїзду, який попав у польські руки.

Звідомлення польського ґенерального штабу з дня 11. липня.

Фронт галицько-волинський: На цілім фронті не було важніших подій. Спокійно.

Фронт поліський: Прогнаний з Лунинця неприятель відступає на захід. В погоні ми здобули бронірований поїзд. Стація і місцевість Лунинець є сильно знищені.

 

Новий почвірний союз. З початком червня повстав в Ню Йорку союз чотирох народів: Українців, Литовців, Естонців і Латишів. Ціллю цього союза є взаїмна поміч для української, литовської, естонської і латишської республіки, проти польського і московського імперіялізму, боротьба за незалежність цих чотирох республік і стремління до тього, щоби Сполучені Держави їх як найскорше визнали, а дальше праця над тим, щоби ці республіки утворили в Европі оборонний союз.

Дня 5. червня представники цього союзу були приняті статсекретарем Франком Польком, якому представили вони ціль і завдання союза. Вони просили правительство Сполучених Держав о признання цих чотирох республік, та о моральну і матеріяльну поміч, протестували проти польського нападу на Україну і Литву та жадали, щоби Сполучені Держави поробили відповідні заходи задля його припинення. Статсекретар Польк приняв делєґацію дуже приязно і обіцяв її бажання негайно передати президентові Вільсонові. Він заявив, що Сполучені Держави не можуть на власну руку, без мирної конференції, визнати новоповсталі республіки, однак для уряду важною річчу є знати бажання поодиноких народів в Америці. Союз цей зорґанізував у Вашингтоні спільне інформаційне бюро. (У.П.Б.).

 

Мобілізація у Східній Галичині. Львівські газети оголошують приказ військової команди, яким оголошується на території Східної Галичини покликання річників 1896, 1897, 1898 і 1899 до військової служби. Явитись мають усі, за винятком Українців. (Nowa Reforma).

 

Петлюра в Галичині. Львівське "Слово Польське" повідомляє на основі заяв українських козаків, які попали в польський полон, що атаман Петлюра був 3. липня в Ходачкові Великім (біля Тернопіля) і сказав старшинам батерій з Великої України, що українська армія мусить уступити хвилево за Збруч, щоби розправитися найперше з большевиками а опісля вдарити спільними силами на Поляків. Українці старшини росказують, що з Великої України йде вже 4 дивізії, які мають злучитися над Збручем із галицьким українським військом. (У.П.Б.)

 

Большевики про Східну Галичину. Радіо з Москви повідомляє, що в Галичині настрій серед населення большевицький. В Бродах утворено революційний комітет і проголошено владу рад. Галицьке правительство втратило свій вплив на населення; Поляків ненавидять. Петлюру в Галичині не піддержує ніхто і Галичина готова обявити себе совітською республікою. (Знаючи вартість большевицьких повідомлень подаємо цю відомість з обовязку дневникарського до відома читачів. Ред.)

 

Воля

 

19.07.1919