Належав до найвидатніших гуманістів XX століття. А також до великих захисників свободи. Після бурхливої молодості, заанґажованої в променисте майбутнє комунізму, став проникливим критиком цієї доктрини і всіх інших втілень тоталітарних проєктів.
Думка Лєшека Колаковського була результатом зустрічі холодного просвітницького Розуму з блиском християнської метафізики.
У суперечці гідності й милосердя з фанатизмом і ненавистю завжди був на боці гідності. Для кількох поколінь був учителем вільного від фальші мислення і важкого мистецтва гідного життя.
Його розплата з марксизмом — три грубі томи, котрі вважають найкращим аналізом зі всіх, що з'явилися ("Головні течії марксизму").
Прекрасними есе він визначав канон цінності польської інтелігентності. Нагадаймо: "Священик і блазень", "Загибель богів", "Відповідальність та історія", "Етика без кодексу"— ці тексти назавше залишаться живими, вони стали багатством національної культури.
Інституціоналізованій релігії він присвятив прекрасну роботу "Релігійна свідомість і церковний зв'язок". Його есе "Бог нам нічого не винен" чи книжка про Паскаля завжди ставитимуть нас супроти кінцевих питань. Їхній автор залишиться нашим співрозмовником. Залишиться інспіратором і учасником наших дискусій, пошуків і надії. Є і залишиться присутнім у кожній нашій нічній розмові.
Адже він заповідав нам: жодна перемога не є остаточною, але ж прецінь і жодна поразка також не є дефінітивною.
Нині, в 10-ту річницю смерті, варто нагадувати ці слова нашого вчителя.
Adam Michnik
Leszek Kołakowski (1927-2009) Nauczyciel godnego życia
Gazeta Wyborcza, 17.07.2019
Переклад О.Д.