Конституційний Суд України визнав конституційним закон "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки". Згідно з висновком КС, засудження законом про декомунізацію нацистського та комуністичного режимів і встановлення заборони на використання їхньої символіки обумовлені легітимною метою – не допустити повернення до тоталітарного минулого.

 

Акція під КС

 

Як повідомила прес-служба КС, Конституційний Суд у своєму рішенні наголошує, що право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань не є абсолютним, а його здійснення може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку.

 

КС виходить із того, що закон ухвалено "з метою недопущення повторення злочинів комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, будь-якої дискримінації за національною, соціальною, класовою, етнічною, расовою або іншими ознаками у майбутньому, відновлення історичної та соціальної справедливості, усунення загрози незалежності, суверенітету, територіальній цілісності та національній безпеці України".

 

За своєю злочинною сутністю комуністичний режим і нацистський режим були однаковими, а методи здійснення ними державної репресивної політики – тотожними, вважають судді. Ці тоталітарні режими категорично заперечували можливість існування української незалежної держави, переслідували її прихильників та перешкоджали українському національному відродженню.

 

У рішенні зазначається, що комуністичний режим – так само, як і нацистський – завдав непоправної шкоди правам людини, оскільки протягом усього періоду свого існування здійснював тотальний контроль над суспільством, політично вмотивовані переслідування та репресії, не дотримував міжнародних зобов’язань, порушував ухвалені ним конституції та закони. Як наслідок, кілька поколінь українців жили в атмосфері всеохоплюючого страху за відсутності свободи, перебували в умовах свавільного обмеження громадянських, політичних та інших прав і свобод.

 

Однією з головних причин найбільших людських втрат у СРСР, зокрема в Україні, у період Другої світової війни було те, що нацистський і комуністичний режими мали однакову антигуманну сутність. Конституційний Суд також виходив із того, що комуністичний режим заперечував та обмежував права людини, унеможливив демократичну організацію державної влади. Узурпація державної влади комуністичним режимом здійснювалася, зокрема, шляхом ліквідації свободи політичної діяльності, усунення політичних опонентів та унеможливлення політичної конкуренції.

 

Конституційний Суд наголосив на тому, що червону зірку, перехрещені серп і молот та інші символи комуністичного режиму кілька десятиліть поспіль широко використовували антиукраїнські сили для поширення атмосфери страху, ненависті та агресії, для заперечення права українського народу на власну незалежну державу. Символи комуністичного режиму також активно застосовували у 2014 році для дестабілізації ситуації в Україні, для виправдання анексії Російською Федерацією Криму, а також збройної агресії та тимчасової окупації Росією частини Донецької та Луганської областей. Там Росія підтримує окупаційний режим, котрий позбавив населення права на демократичне врядування, запровадив квазісудові та позасудові розправи, утримує заручників та застосовує до них катування й нелюдське поводження.

 

Отже, засудження законом нацистського та комуністичного режимів і встановлення заборони на використання їхньої символіки обумовлені легітимною метою – не допустити повернення до тоталітарного минулого, зазначили судді. Така заборона покликана унеможливити будь-які спекуляції з використанням історичного минулого, пов’язаного з тоталітарними режимами, не допустити звеличування цих режимів, виправдання їхніх злочинів.

 

Конституційний Суд дійшов висновку, що пропаганда комуністичного та нацистського режимів, публічне використання їхніх символів є намаганням виправдати тоталітаризм та запереченням конституційних принципів і демократичних цінностей, захист яких є обов’язком усіх органів державної влади, натомість закон є конституційним.

 

 

16.07.2019