О дивний мент! О дивний час!

Весь всесвіт дивиться нас.

Сам Бог над нами став, здається,

І чуть, як Боже серце бється.

 

Сам Бог байдужність переміг

І на похмурих хмарах ліг,

І відти стежить за полками,

Готовий кинуть блискавками.

 

О дивний мент! О дивний час!

Нехайже він запалить нас

І нам сплете вінки лаврові

На полі чести, полі крові.

 

Хто спить тепер під грім гармат,

Той мрець для нас злочинець, кат!

Всі друзі наші під стягами

В боях крівавих з ворогами.

 

Брати! за шаблю, за мушкет!

Всі за Республіку! вперед!

Вперед, вперед — одна дорога,

А там за нею перемога!

 

[Стрілець, 20 квітня 1919]

 

20.04.1919