Архієрей Православної Церкви України Філарет вважає, що співпраця духовенства із КҐБ у радянські часи не є гріхом.
Про це він сказав у інтерв'ю на телеканалі ZIK.
Відповідаючи на запитання, чи є у чому каятися православному священництву, як це роблять католики, патріарх Філарет наголосив, що каятися слід у гріхах. А, зокрема, співробітництво з КҐБ він не вважає гріхом.
"Це не є гріх. Бо Христос сказав: «Віддавайте кесарю кесареве, а Боже – Богові». Так ось, якщо Господь цю радянську безбожну владу допустив, то треба жити в умовах цієї безбожної влади. Так само, як Господь допустив римську язичницьку владу, яка не визнавала істинного Бога, боролася з християнами і мучила їх. А апостол Павло каже: «Владу слухайте і виконуйте». То і ми, живучи в умовах Радянського Союзу, виконували закони радянської влади, але віру не продавали. Коли стосувалося віри, то йшли і в Сибір, і на Біломорський канал, і на Соловки, і розстрілювали", – сказав патріарх Філарет.
Почесний патріарх ПЦУ пригадав, як його у сталінські часи викликали офіцери МДБ і вимагали від нього, щоб він як священник відкривав таємницю сповіді. Він відмовився. У відповідь один із присутніх витягнув пістолет і заявив, що його можуть розстріляти.
"Я йому на це сказав: «Можете розстріляти, я цього не боюся. Для мене немає значення, чи я помру зараз, чи буду жити довго». Вимагали того, що я не хотів робити. Я на це не погодився. І не тільки я, а багато єпископів і духовенства чинили так, тобто не віддавали кесарю Боже", – сказав Філарет.
У грудні 2018 року Філарет підтвердив у інтерв'ю "Радіо Свобода": православні ієрархи у часи СРСР співпрацювали із КҐБ.
"Не було жодного єпископа, який не мав би контактів з ними. Якщо він не мав контактів, то він не був єпископом. Тому якщо хтось з архієреїв тих скаже, що він не мав контактів (із КҐБ – ред.), то це означає, що він говорить неправду. Я це точно знаю", – заявив владика.
Як розповів Філарет, без згоди радянських спецслужб ієрархи не могли призначити жодного священнослужителя.
"Без згоди КҐБ не ставили ні архієреїв, ні священників. Треба було з ними погоджувати всі призначення. Тому й існувала реєстрація. Указ архієрея був недійсним, якщо немає реєстрації. Тому для того, щоб мати реєстрацію, треба було домовитися з ними, щоб вони погодилися на посвячення того чи іншого єпископа і призначення того чи іншого священника", – зізнавався Філарет.
Нагадаємо, в кінці 2017 року львівський історик Роман Скакун оприлюднив документи з архіву Служби безпеки України, котрі свідчать про те, що Нарком держбезпеки СРСР керував відновленням патріархату Російської православної церкви у 1943 році після десятиліть заборони та тотального переслідування Церкви більшовицькою владою. Зокрема, народний комісаріат КҐБ формував агентурну мережу у лавах Церкви після того, як у вересні 1943 року Кремль дозволив РПЦ провести перший за 17 років собор для обрання нового патріарха (котрим став Сергій Страгородський) і фактично відновити свою легальну – але повністю контрольовану – діяльність.