Од редакції. По двухтижневій перерві відновлюється виданнє "Украінських Вістей". Поляки розгромили помешканє редакціі, а в друкарні запровадили свою господарку. З великими труднощами дається то все направити, але редакційний комітет і техничний персонал прикладуть всіх сил, щоби відновити виданнє "Украінських Вістей", які були в останній час єдиною Украінською газетою на всій Соборній Украіні.

 

Введення диктатури на Західній Области У.Н.Р. До українського народу!

Aкт Презідіі Укр. Національної Ради і Державного Секретаріяту. З огляду на вагу хвилі і на небезпеку, яка грозить Вітчині, для скріпленя і одностайности державноі влади Президія Виділу Укр. Національноі Ради Західноі Области У.Н.Р. і Державний Секретаріят постановляють отсим надати право виконувати всю військову і цивільну державну владу, яку доси на основі конституціі взконував Виділ Укр. Нац. Ради і Державний Секретаріят Др. Евгенови Петрушевичеви як уповновласненому Диктаторови. Ся повновласть важна до відкликаня. Заліщики, дня 9. червня 1919. За Президію Виділу Украінськоі Національноі Ради: Др. Евген Петрушевич. За Раду Державних Секретарів: Др. Ізидор Голубович, Др. Іван Макух, Іван Мирон.

 

Державний Повітовий Комісаріят в Тернополі. Тернопіль дня 19 червня 1919. До всіх сільських Комісаріятів. В помешканях властителів двірських обшарів і латинських парохіяльних домах, з яких виіхали властителі, осталися многі урядові книги і акти. Поручаю всім сільським Кoмicapiятам, щоби взяли в перехованє позісталі книги і зберегли ix від знищення. Про перенятє належить повідомити Повітовий Комісаріят. Повітовий Комісар: Д-р. Білинський.

 

Звідомленнє Начальноі Команди з 13. VI. 1919.

Західний фронт: В перших ранних годинах взято по короткім бою Монастериска. Рештки IV. польськоі дивізіі генерала Александровича відкинено на Нижнів і Устє Зелене. Переправлені частини III. польськоі дивізіі генерала Зєлінського, який з пістолєм в руці даремно пробував задержати утікаючі відділи в Монастирисках, зістали рівнож відкинені, обоз частинно затоплений в Дністрі.

Наші війська заняли сьогодня Підгайці. Від трьох днів шаліючі боі під Теребовлею найшли коло 6-тоі год. попол. вчера при рішучім окружаючім наступі наших військ скорий кінець. Неприятель втікав серед великоі паніки на Тернопіль, полишаюча сотки трупів і ранених на полі битви. Втрати неприятеля в старшинах дуже великі, досі стверджено 12 убитих. Численна добич в людях; оружіє і обози попали в наші руки. Докладне число добичі ще не наспіло. В боях коло Теребовлі відзначився курінь пор. Чайки. Наші страти незначні. В названих боях згинув курінний командант пор. Копаницький, який особлившим запалом вів свою мужву до бою.

Полки польськоі дивізіі полк. Сікорского пробують ставити останний опір коло Тернополя. У всіх дотеперішних боях відзначилася наша артилєрія, яка йшла в першій лініі з піхотою. Особливо відзначився арт. Коман. бережанськоі бригади сот. Шипарович. Всюди підноситься украінський нарід і масово зголошуєсь до Національноі Арміі.

Вага теперішньоі хвилі для справи національноі свободи є кожньому ясна.

Східний большовицький фронт: В боях з большовиками прибирає наша офензива бажаний успіх. Шеф штабу Г. А.

 

Офіц. звідомленнє з 14. VI. 1919 р. 13. VІ. 1919 веч. заняли наші війська Теребовлю подвійними кліщами. Забрано велику добичу і много бранців. Ворог потерпів великі втрати і подався по части панічно розбитий назад. Командант польськоі дівізіі полк. Сікорський кермував особисто боєм. Його дівізія перестала істнувати.

З 14. VI. 19. Наша Армія наступає в напрямі Тернополя, Бережан, VI. польську дівізію яка перейшла коло Нижнова через Дністер відперто дальше в напрямі моста.

 

Офіц. звідомленнє з 16. VI. 19. Нині зломили наші війська коло полудня опір ворога коло Тернополя. Ми здобули Тернопіль. Ворог, який зібрав значні підкріпленя, побитий цілковито, де по завзятім опорі на ширині 100 кіл. бою брали участь в бою по польській стороні полки ч.: 8, 10, 12, 13, 16, 24, 36, 39, 40. Рітмайстер Абрагам поляг. Коло Нижнова відперто 4-ту польську дівізію аж до мосту, де она боронить завзято примостя. Розбитки дівізіі ген. Александровича побитоі під Бучачем поборено над Золотою Липою а наші війська переступили Зол. Липу. Дух ваших військ надзвичайно добрий. Добичі не подано до тепер. Досі маємо 14 пушок, 112 скорострілів, 3 вози стріловин, 35 лент до скорострілів, 15 скринок стріловин до скорострілів, 50.000 крісових набоів, богато арт. стріловин, богаті засоби обозу і богато коний. Ворог поніс великі втрати в людях. На побоєвищі коло Теребовлі похоронено до тепер 11 старшин і 200 людий мужви польськоі.

Дальше відбуваються похорони численних трупів. При відвороті з Теребовлі вкинув ворог много муніціі і скорострілів в ріку Серет. В Золотій Липі лежало 2 пушки, много скорострілів, крісів стріловин, а наше військо видобуло іх звідтам. В Іванівці вкинув ворог 40 машинових крісів в Серет. Кілька ворожих курінів цілком знищено. Від многих частин брак єще відомостий про добичу і бранців. Добичі в Тернополі ще не обчислено. Нині війська женуть на цілім фронті утікаючого ворога. Польська армія ген. Івашкевича понесла тяжкі втрати.

Східно-большевицький фронт: Зголошено большевиків в напрямі Кременця, Колодня (на північній всхід від Збаража). На східнім фронті набирає наш наступ простору, добича є дуже велика. На задах большевицьких банд — численні селянські повстання.

Польська Нач. війскова команда пізнала правдоподібно по бородьбах під Чортковом, Бучачем, Монастирисках, Теребовлею і Тернополем, що мала до діла з добре зорганізованою і здісціплінованою Укр. Армією, а не з большевицькими бандами, за які вона нашу армію представляла перед світом.

 

Офіціяльне повідомлення з 9 червня. В головній побіді під Чертковим 9. VI. 1919 р. війська Г.А. з рідким одушевленєм, вдаючись в рукопашні боі, розбила неприятельські сили. Бій підготований і переведений був під умілим та витревалим руководством командуючого армією от. Ом. Павленка. Поздоровляю пана Отамана з повним успіхом та уважаю своім обовязком щиро подякувати йому в імени служби за покладені в цих ділах труди. Ген. Греков.

 

З боів 1-і бригади У.С.С. між Серетом а Стрипою. Бій під Чортковом-Ягольницею в дні 8 червня був зворотною точкою в теперішній воєнній кампаніі. В тім бою знищено 3 польські полки майже без пощадку. Один з тих полків складався головно з варшавських учеників і aкaдемиків і після говорення утікачів, змогло виратуватися всего кільканайцять осіб, решта згинуло в битві або потонуло в Сереті.

По украінській стороні страти були дуже малі всего кількох убитих і кільканайцять ранених. Головна заслуга в тім украінськоі артилєріі, яка своім цільним огнем розбила ворог і не дозволила в порядку вицофатися поза Серет. В тім бою брала визначну участь перша бригада У.С.С. під командою бригадієра сот. Бушованого. Переслідуючи утікаючого ворога наступала бригада в напрямі північно-західнім через Білобожницю, Косів, Верхівці, Могильниця в напрямі на Теребовлю. Сильнійший опір ставили Поляки доперва на лініі Підгайчики, Дарахів, Струсів.

По кількагодинній борбі в четвер дня 12. с. м. проломано сю лінію. В тій борбі визначився головно перший полк У.С.С. під проводом сот. Носковського, головнож другий курінь ceгo полку з своім старшиною пор. Білінкевичом. З під Струсова відійшла бригада У.С.С. в напрямі західнім над Стрипу, занимаючи села Бурканів, Соколів, Беняву і Богатківці. Тут прийшло знов до борби з Поляками які держалися в Купчинцях і Ходачкові великім. В неділю 15. с. м. о 5 год. рано почався наступ на ті села і до полудня були вони вже заняті військами бригади. І тут знов відзначився перший полк У.С.С., який силою двох куренів ударив на ворога в хвилі, коли йому в однім місця удалося було підсунутися близше під наші становища. Розбитий ворог полишаючи на полі битви богато ранених, убитих і гарматньоі муніціі, утік в напрямі північно-західнім на Зборів, а вслід за ним рушили наші війська очищаючи села від грабіжника.

 

Українські вісти

 

19.06.1919