За даними ООН, до 2050 року населення світу досягне 9,7 млрд людей, дві третини з яких житимуть в містах. Як наслідок, перед урядами вже сьогодні стоїть маса викликів, які стосуються управління перенаселеними містами та їхнього сталого розвитку.

Концепція “розумних міст” є однією з основних візій міст майбутнього, які серед хвилі нестримної урбанізації повинні зберегти якості розвитку, інновацій та динамізму. Для цього їм належить освоїти аналітику даних, розумну інфраструктуру, сенсорні технології та інноваційні мережі. Це все потрібно, щоб покращити роботу своїх муніципальних служб, ефективніше керувати щоденними операціями та зробити міста привабливішими для інвестицій.

Але хоча зрозуміло, що за "розумними містами" майбутнє, набагато складніше відповісти на запитання, як до них прийти. Ось п’ять ключових, як на мій погляд, перешкод, які стримують розвиток “розумних міст”.

Проблема приватності

"Розумні міста" стали ще одним каменем спотикання у гарячій дискусії про те, як гіганти технічної індустрії використовують приватні дані. Навіть серед їхніх прихильників є багато тих, хто побоюється, що завдяки їм “Старший Брат” — уряди і корпорації — зможе втручатися у приватне життя громадян.

В Торонто, чия міська влада співпрацює з компанією Alphabet’s Sidewalk Labs задля перетворення міста в інноваційний хаб, недавно звільнилась провідна консультантка проєкту з питань приватності, яка заявила про експлуатацію приватної інформації третіми сторонами.

Що більше міста зіштовхуються зі щораз більшою урбанізацією, діджиталізацією та лавиноподібним ростом даних, то потрібніші дебати про те, як реалізувати переваги розумних міст, не приносячи в жертву приватність. І хоча приватність завжди буде полемічноюю темою, що швидше почнеться серйозна дискусія про її захист, то менше доведеться чекати на "розумні міста".

Нестача даних

Хоча захисники приватності одноголосно заявляють про надмірну кількість даних в публічній сфері, іншою проблемою є, навпаки, нестача даних в багатьох важливих сферах.

Наприклад, лише невелика частина інформації, яка потрібна для ефективного планування дорожнього руху, — це візуальні дані. Наприклад, люди інтуїтивно відчувають, як реагувати на такі проблеми на дорозі, як ожеледиця, вибоїни чи сильний вітер. Але як оцифрувати нашу інтуїцію? Технологіям регулювання руху автономних транспортних засобів дуже часто бракує цього елементу. Ще більше ускладнює проблему те, що технології збирання і обробки візуальних даних ще досі залишаються досить дорогими, складними і неточними, як це буває, наприклад, з даними смартфонів.

Швидший зв’язок у світі 5G

Технології 5G можуть передавати дані з достатньою швидкістю, яка потрібна для розвитку “розумних міст”. Для жителів Х’юстона, Індіанаполіса, Лос-Анджелеса та Сакраменто комерційний 5G-зв’язок уже став реальністю й невдовзі прийде і в багато інших міст. Хоча 5G справді має багато переваг, його запровадження — це далеко не прогулянка в парку. Додаткові проблеми створюють і такі провайдери, як AT&T, яких звинувачують у наданні “фейкових” послуг 5G.

Для розгортання 5G знадобиться мікропокриття – мережа невеликих антен, необхідних для забезпечення зв’язку зі стільниковими вежами. Для цього буде потрібно збудувати мільйони нових стільникових веж, що спричинить гострі дебати щодо коштів, естетичного вигляду міст та навіть громадського здоров’я. Повертаючись до нашого попереднього прикладу, слід наголосити, що вже сьогодні мільйони щораз складніших комп’ютерів на колесах потребують швидкісного широкосмугового зв’язку. Тож міста просто не можуть собі дозволити далі зволікати з вирішенням інфраструктурних питань.

Фінансування

Фінансувати "розумні міста" не зможуть лише уряди. Необхідна співпраця публічного та приватного секторів, яка не лише дозволить зібрати потрібні кошти, а й заохочуватиме місцеві ініціативи.

Корпорація Cisco, наприклад, у 2017 році разом з низкою фінансових компаній започаткувала Програму прискореного фінансування міської інфраструктури вартістю понад $1 млрд, яка має на меті стимулювати технологічні інновацій у "розумних містах". Ріст населення перевантажує міську інфраструктур і збільшує тиск на муніципальну владу. Як наслідок, існує гостра необхідність, щоб до розвитку концепцій "розумних міст" долучалось дедалі більше приватних партнерств. Залучення приватних ініціатив також дозволить подолати складнощі у фінансуванні великих інфраструктурних проектів, таких як швидкісні поїзди.

Зберігання даних

"Розумні міста" функціонуватимуть на основі Великих даних, які потрібно буде десь зберігати. Зберігання цифрової інформації лише у 2019 році коштуватиме $51,3 млрд. Забезпечення безпеки даних (для муніципальних даних це найвищий пріоритет, враховуючи, зокрема, проблему приватності) потребуватиме додаткових інвестицій, адже сучасні покоління комп’ютерів можуть опрацьовувати дані набагато швидше та ефективніше.

Тож зберігання даних коштуватиме дуже дорого, а надто, якщо враховувати не лише енергозатрати, а й витрати на охорону довкілля. Річ у тім, що величезна кількість електроенергії, яку споживають дата-центри, зумовлює викиди CO₂ в атмосферу. Розвиток розумних міст не може обійтися без паралельних інвестицій в “зелену” енергетику. Паралельний розвиток інфраструктурних та енергетичних проектів має стати відповіддю на ті виклики, з якими вже сьогодні зіштовхується людство, — перенаселення та вичерпання природних ресурсів.

Вже сьогодні слід розпочати рухатись у майбутнє, в якому наші міста стануть розумнішими, безпечнішими, “зеленішими” та комфортнішими для життя. Це, однак, потребуватиме поєднання коштів та зусиль публічної і приватної сфер, а також подолання численних технологічних, економічних, екологічних та політичних викликів. Утім, користь від витраченого часу та ресурсів буде величезна. Заради довгострокового глобального добробуту немає кращого часу почати, ніж сьогодні.

Amit Nisenbaum
What's Holding Smart Cities Back?
Scientific American, 18.03.2019
Зреферував Є. Л.