Картина Леонардо да Вінчі «Спаситель світу», яку продали за рекордні 450,3 мільйонів доларів, знаходиться на яхті Serene наслідного принца Саудівської Аравії Мухаммеда бін Салмана. Про це повідомляє арт-колумніст Кенні Шехтер у виданні Artnet.com з посиланням на свої джерела.
Картину в листопаді 2017 року через аукціон Christie's продав російський мільярдер Дмітрій Риболовлєв (сам бізнесмен придбав її 2013 року за 127,5 мільйонів доларів через швейцарського арт-дилера Іва Був'є, а потім судився з ним, заявивши, що той продав полотно на 40 мільйонів доларів дорожче, ніж купив сам).
Через місяць після торгів філія Лувру в Об'єднаних Арабських Еміратах оголосила, що картина експонуватиметься на виставці в Абу-Дабі. У вересні 2018-го виставку з невідомої причини скасували. В березні 2019 року The New York Times заявила, що картина зникла: співробітники філії Лувру в ОАЕ неофіційно, а паризького — офіційно сказали виданню, що не знають про місцезнаходження полотна. Проблемою французів було те, що картину планували показати у вересні на паризькій виставці до 500-річчя з дня смерті да Вінчі.
Тоді ж висунули версію, що покупцем полотна став саудівський принц Бадер бін Абдулла бін Мухаммед бін Фархан аль-Сауд — він виступив посередником наслідного принца Саудівської Аравії Мухаммеда бін Салмана, який вирішив тримати її у себе. Після торгів страхова компанія збиралася провести в Цюріху експертизу картини, проте її скасували. Експерт Даніель Фабіан, який мав брати участь у перевірці, відмовився від коментарів.
Річ у тому, що в експертному середовищі тривають дискусії щодо авторства цієї картини. Створена вона була біля 1500 року на замовлення короля Франції Людовіка XII, довго її вважали втраченою. За однією версією, у XIX столітті її у монастиря в Нанті, куди заповіла передати роботу вдова Людовика XII, придбав барон де Ларанті.
За іншою — картина належала Стюартам, в 1688 році вона ввійшла у колекцію герцога Бекінгема. В 1763 році його нащадки продали її на аукціоні як роботу Леонардо, і вона зникла до 1900-го, коли її придбав — як роботу міланської школи — англійський баронет Фредерік Кук. На той час «Спаситель світу» був спотворений пізнішими домальовками і виправленнями: в епоху Контрреформації до безбородого і дивного жіночного обличчя Спасителя прималювали традиційні вуса і борідку. У такому вигляді атрибутувати картину було настільки складно, що 1958 року спадкоємці Кука змогли продати її на аукціоні Sotheby's лише за 45 фунтів стерлінгів.
В 2004 році цю роботу придбав Роберт Саймон, фахівець з робіт старих майстрів, і твір відправили на реставрацію. Після цього «Спаситель» проходив експертизу в декількох музеях Європи і США, але не всі експерти погодилися з авторством да Вінчі. Аргументами автентичності були, зокрема, висока майстерність виконання скляної держави Globus cruciger в долоні Христа, яка неначе світиться, повітряна легкість блакитних шат, використання авторського сфумато, схожість малюнка з ескізами Леонардо, що є у Віндзорському замку, і повна відповідність пігментів «Спасителя» з лондонською «Мадонною в скелях»; аргументами проти — традиційність пози Христа, що має мало спільного з динамічною складністю композиції зрілих робіт Леонардо, переосвітленість десниці в порівнянні з іншими деталями, некоректність — для такого спеціаліста з оптики — відображення прозорої сфери, що символізує всесвіт.
За однією версією, картина написана в студії Леонардо, а потім її підмалював майстер — тодішній арт-ринок це цілком акцептував. За іншою — навпаки, начерк Леонардо да Вінчі завершив хтось із його учнів.
Комерційно, однак, версія автентичності картини перемогла: влітку 2011 року її ринкову вартість оцінювали у $200 млн, тому 127,5 млн доларів, які в 2013 році виклав за неї російський мільярдер Дмітрій Риболовлєв, можна було вважати його фартом.
Але через два роки в Монако вибухнув скандал: Риболовлєв звинуватив Був'є, дилера арештували, а преса звинуватила директора судової служби Монако у змові з росіянином, що закінчилося відставкою урядовця і рішенням про продаж картини. Стартову ціну лота оцінювали всього в 100 млн доларів. З оголошення торгів 15 жовтня 2017 року аукціонний дім Christie's розвинув безпрецедентну активність, позиціонуючи лот як останній живописний твір Леонардо, що залишився в приватних руках. У результаті на нью-йоркських торгах 15 листопада 2017 року картину продали за рекордну суму $400 млн (плюс $50 млн комісії), яку запропонував покупець після оголошення аукціонної ціни $370 млн. В журналістських колах спекулювали, що ціна завищена і є формою відмивання грошей.
А потім картина пропала — і тепер знайшлася на яхті Мухаммеда бен Салмана, вона буде там, поки влада Саудівської Аравії побудує культурний хаб в Аль-Ула.
33-річний Мухаммед ібн Салман Аль Сауд, наймолодший міністр оборони у світі, прославився презентованою після смерті короля Абдалли ібн Абдель Азіз Аль Сауда програмою амбіційних реформ «Візія 2030», війною проти повсталих хуситів в Ємені і – як голова спеціально створеного Антикорупційного комітету – арештами в 2017 році півтисячі багатих прихильників покійного короля, в тому числі одинадцяти принців, яким довелося потім відкуплятися: The Wall Street Journal повідомляло про загальну суму викупу в $800 млрд. Саме Мухаммеда ібн Салман Аль Сауда підозрюють і в організації вбивства журналіста Джамаля Хашоггі в Стамбулі, що – разом із відверто проросійськими настроями — підірвало його репутацію і у світі, і всередині королівської родини.
Яхту, яка, за даними агентства Bloomberg, знаходилася в районі курорту Шарм-еш-Шейх, принц придбав в середині 2015 року в російського алкогольного магната за $350 млн. Спущена на воду в 2011 році 134-метрова моторна яхта «Serene» («Безтурботна») вважається еталоном в області технологій, інновацій і стилю. В неї сім палуб, ангар і два вертолітні майданчики, великий басейн з морською водою і ангар для субмарини з глибиною плавання до 100 м. Загальна площа палуб — 4,5 тис. м², з яких 2,7 тис. м² призначені для власника. Яхта прославилася тим, що за €3,75 млн на тиждень її орендував Білл Гейтс з сім'єю для прогулянок по Середземному морю.