Кілька років тому психологи описали так званий ефект чирлідерства: одна і та ж людина здаватиметься привабливішою, якщо на неї дивитися в оточенні осіб тієї ж статі. Дотепер все ж небагато відомо про те, за яких обставин цей ефект справді спрацьовує. Дві психологині з Флоридського Південно-Східного університету Нова нещодавно системно підійшли до цього питання, випробували різні фактори і врешті з’ясували: групове фото не завжди на користь особі.

 


Зображення: monkeybusinessimages / getty images / istock

 

Джекі Макдовел (Jackie McDowell) та Валері Старрат (Valerie Starratt) по кілька разів показували своїм піддослідним зображення 18 жінок та 18 чоловіків, яких в попередньому дослідженні визначали дуже привабливими, посередніми або зовсім негарними. На фото були то обличчя по одному, то спільні – в оточенні або таких же гарних представників тієї ж статі, або тих, чию привабливість оцінювали дуже по-різному.

 

Дивлячись на ці одиничні та групові картинки, приблизно 60 піддослідних визначали: наскільки зображену особу можуть вважати привабливою в суспільстві і чи вони схильні до короткострокових або тривалих відносин з нею.

 

Фотографії, на яких були зображені жінки, передбачувано засвідчили ефект чирлідерки (або учасниць з групи підтримки). Але він проявлявся лише тоді, коли жінку оточували подруги різного рівня привабливості. Серед них жінка виглядала краще. Натомість в оточенні дівчат приблизно однаково красивих обличчя однієї виглядало навіть менш гарним, ніж наодинці.

 

Коли чоловік перебуває в колі друзів, ніякого «зростання» привабливості не відбувається, проте в них ефект чирлідера проявлявся по-іншому: в оточенні чоловіків різного рівня привабливості для дуже гарних чоловіків зростали шанси на любовну пригоду, а для посередніх – на тривалі стосунки.

 

Жінки, незалежно від того, наскільки привабливі, здавалися цікавішими на групових фото – і для короткочасних, і для тривалих відносин, – за  умови, що на ньому можна було бачити і дуже гарних осіб.

 

Простий візуальний механізм, запропонований психологами з Каліфорнійського університету в Берклі, не може вичерпно пояснити того, що ефект проявляється по-різному. Джейсон Габерман (Jason Haberman) і Девід Вітні (David Whitney) вже продемонстрували, що загальне враження від зображення ґрунтується на «узагальненій статистиці» всіх елементів. Подивившись на фото з 16 обличчями, їхнім піддослідним вдалося за пів секунди правильно сформувати «серединне» мімічне враження. Радість і горе, наприклад, у такий спосіб усереднюються.

 

Аналогічним чином середній показник всіх облич міг би згладжувати можливі індивідуальні ознаки, гласить теорія, якою обґрунтовують ефект чирлідерки. Але виявляється, що вона не годиться для універсального ретушування. Якщо отримані результати підтвердять на масштабнішій вибірці, то це дасть змогу дійти висновку про неочікувану різноманітність причин, що зумовлюють виникнення ефекту чирлідерки.

 


Christiane Gelitz
Der Cheerleader-Effekt wirkt nicht bei jedem
spektrum.de, 27.05.2019
JackieMcDowell, Valerie G.Starratt
Experimental examination and extension of the cheerleader effect
Personality and Individual Differences, Volume 147, 1 September 2019, Pages 245-249
Зреферувала С. К.

 

07.06.2019