Пополудневим поїздом, кілька мінут по годинї 3-тій, прибув вчера архикнязь Кароль Людвик, щоби в имени монарха, яко протектора краєвої вистави, отворити єї нинї торжественно.
Гарно прибраний зелїзничій дворець заповнив ся заздалегідь публикою; надто явилась міска рада з презідентом на чолї, першій раз з відзнаками; дальше найвисші достойники з намістником, представителї різних урядів, краєвий видїл з маршалком кн. Сангушком, виставовий комітет з кн. Сапігою і директором Мархвицким, архіепископи всїх трех обрядів з митратами, маґнати, посли, ґенераліція, міністри Яворскій і Фалькенгайн, ректори і професори університету і політехніки, і инші.
Не на довго перед прибутєм поїзду приїхав на дворець архикнязь Леопольд Сальватор, повитаний звуками народного имну.
Наближенє поїзду найдостойнїйшого гостя звістило 101 сальв пушочних з цитаделї, а рівночасно музика заинтонувала народний имн. Коли поїзд, ведений від Перемишля директором руху державних зелїзниць п. Деймою, станув, архикнязь Кароль Людвик вийшов з сальонового воза серед грімких окликів: "Нехай живе!" і привитавшись з-першу з архикнязем Леопольдом Сальватором, зблизив ся до намістника з словами повитаня, а потім переглянув почетну компанію. Намістник представив архикнязеви краєвого маршалка кн. Сангушка, а той повитав високого гостя такою промовою:
[По польски:] "Ваша цїсарска і королївска Високости!
Именем краю маю честь зложити у стіп Вашої ц. і к. Високости, яко репрезентанта наймилостивійше пануючого нам монарха, витаючи Єго на тій земли, висказ вірнопідданих чувств обох народностей, що замешкують сей край, висказ привязаня і вірности для Особи улюбленого монарха а також для найвисшої Династії.
Ми глубоко вдячні Вашій Високости, що зволили прибути на отворенє дїла, з котрим звязаний розвиток матеріяльний і моральний сего краю.
[По руски:] Нам звістна від давна ласкавість Вашої цїсарскої Високости для того краю, в котрім Ваше имя від давна вимовляєсь з почестію.
[По польски:] Переповнені вдячностію для найвисшого протектора вистави, що зволив власне Вашу цїсарску Високість прислати нам для того торжественного акту, підносимо з запалом тричи оклик: "Найяснїйшій Пан, цїсар Франц Іосиф І. нехай живе!"
Той оклик грімко повторили тричи присутні.
Архикнязь Кароль Людвик відповів на сю промову дуже ласкаво, дякуючи за приязний і сердечний привіт і запевнюючи, що дуже радїє, що прибув до сего краю і міста, де провів молодість і лїта науки. Відтак розмовляв ще хвилину з краєвим маршалком, а потім звернув ся до міністрів Фалькенгайна, Яворского і Мадейского, котрий приїхав до Львова тим самим поїздом. Відтак архикнязь наблизив ся до репрезентації міста а в имени єї презідент Мохнацкій повитав гостя такими словами:
"Ваша цїсарска і королївска Високости!
Щоби піднести торжество нашого свята народного і довершити акту отвореня вистави, коли віддаємо під публичний суд овочі нашої працї, нашої сили і жизнености народної, дїла нашої штуки родинної, вироби нашого промислу і окази рукодїльної зручности і артистичного вдохновеня — Найяснїйшій Пан в невичерпаній Своїй ласцї і прихильности для нашого народу вибрав за свого репрезентанта Вашу цїсарску Високість, достойного Брата Свого.
Новий той доказ монаршої ласки переймає нас радостію, бо-ж Ваша цїсарска Високість, перебуваючи перед роками в нашім містї, здобули собі прихильні серця всїх мешканцїв сего города, а славна память Вашої цїсарскої Високости живе між нами і буде жити ще довгі лїта на хвалу цїлого пануючого Дому.
Жий-же нам, жий любий Гостю в гостинних мурах сего славного города і прийми на привіт від зібраної тут репрезентації столицї краю належну честь і запевненє о нашій незломній вірности для цїлого цїсарского Дому, котрого добротї і покровови завдячуємо наш розвиток і щасливий бит народний".
На сю промову відповів архикнязь Кароль Людвик також дуже ласкаво а потім висказав ся дуже симпатично о повитаню і о містї, з котрим вяжуть єго наймилїйші спомини з молодих лїт.
Відтак архикнязь всїв до двірского повозу і в товаристві намістника, попереджений повозами начальників обивательскої сторожи і презідентом міста, переїхав серед густих лав зібраної публики пристроєними улицами: Городецкою, Зиґмунтівскою, Третього мая, Ягайлоньскою, Кароля Людвика, площею Марійскою, Галицкою, Бернардиньскою і улицею Чарнецкого до палати намістника, де і замешкав.
Вечером о годинї 7-ій відбув ся у намістника обід.
Нинї перед 11-ою годиною рано відправив ся архикнязь в товаристві намістника на площу вистави, щоби довершити торжественного акту отвореня. По улицях, куди переїздив архикнязь, розставилась публика, всї місцеві школи, як мужескі так і жіночі, і духовеньство з процесіями.
Дѣло