Старші батьки передають у спадок своїм дітям особливо довгі теломери – тобто наділяють їх важливою передумовою для тривалого життя. Актуальне дослідження доводить: пізнє батьківство зумовлює те, що у дітей і внуків захисні ковпаки на хромосомах стають довшими. Навіть дідусь по материній лінії впливає на довжину цієї захисної структури – теломери. Як це конкретно впливає на здоров’я і тривалість життя нащадків, мусять ще з’ясувати наступні розвідки.

 


Зображення: Grape Images/ istock​.

 

Щоразу, коли клітина тіла ділиться, її хромосоми втрачають частину своїх захисних ковпаків – так званих теломерів. Після багатьох клітинних поділів ці захисні наконечники врешті стають настільки короткими, що клітина більше не може ділитися. Вона перестає рости або зовсім відмирає. Цей процес великою мірою зумовлює людське старіння. Тобто що старіша людина, то коротші теломери її хромосом. Однак є винятки – у клітинах сперматозоїдів захисні ковпаки з віком стають довшими. Ймовірно, це залежить від особливо сильної активності ферменту теломерази, що здатен відновлювати цю частину хромосоми.

 

На підставі таких спостережень науковці під керівництвом Дена Ейзенберґа (Dan Eisenberg) з Вашингтонського університету в Сієтлі ще кілька років тому виявили цікавий взаємозв’язок: чоловіки, що стали батьками в старшому віці, передають своїм дітям у спадок особливо довгі теломери. Це засвідчують дослідження за участі сімей, що живуть на Філіппінах.

 

Аби більше дізнатися про раніше помічений ефект, команда вчених вдруге здійснила дослідження. Для цього Ейзенберґ з колегами заново вивчив піддослідних із тихоокеанської країни. Загалом учасників цього разу було 3282, що суттєво більше, ніж раніше. Серед них були представники одразу чотирьох поколінь.

 

У процесі дослідження науковці записали історії всіх сімей, що взяли участь у розвідці, а з допомогою аналізу крові визначили довжину їхніх теломерів. Оцінювання підтвердило: довжина теломерів особи суттєво залежала від віку батька в час, коли відбулося зачаття. Але не тільки це: на довжину теломерів мав суттєвий вплив навіть дідусь – як з батькового, так і з материного боку. Якщо дідусь став батьком пізно, навіть його внуки мали довші теломери. Цю кореляцію в попередньому дослідженні підтвердили тільки щодо дідусів по батьковій лінії.

 

Дослідники навіть припускають, що цей вплив можна простежити на багато поколінь уперед. «На підставі нашого аналізу ми не може це довести однозначно», – пояснили вчені. Але річ тут, мабуть, тільки в недостатній статистичній виразності даних. На думку науковців, масштабніше дослідження в майбутньому зможе підтвердити цей ефект».

 

Наступні розвідки підтвердили, що вік матері натомість не має жодного впливу на довжину теломерів. Й чимало інших змінних, серед яких вік дитини та життєві обставини, не позначаються на зв’язку між віком батька та довжиною теломерів його нащадків. «Наші результати засвідчують, що довжина теломерів відображає батьковий та дідусевий вік продовження роду», – підтвердила команда.

 

Що означають ці результати? Ясно те, що клітини з довшими теломерами наділені більшим потенціалом до відновлення – тобто старші батьки наділяють своїх дітей і внуків важливою передумовою для тривалого та здорового життя. Але відомо, що пізнє батьківство пов’язане й із певними ризиками. Так, діти старших батьків значно частіше страждають від психічних розладів.

 

Як сильно довші захисні ковпаки хромосом насправді впливають на тривалість життя дітей і внуків, у майбутньому потрібно досліджувати детальніше. «Наступні дослідження повинні пояснити, який вплив на фізичну форму мають змінені довжини теломерів», – таким є висновок команди.

 


Daniela Albat
Alte Väter vererben lange Telomere
scinexx, 29.05.2019
Dan T. A. Eisenberg, Nanette R. Lee, Peter H. Rej, M. Geoffrey Hayes, Christopher W. Kuzawa
Older paternal ages and grandpaternal ages at conception predict longer telomeres in human descendants
Royal Society, 29.05.2019
Зреферувала С.К.

31.05.2019