Боєва пісня.

 

Ми вкинули в горно весь пристрасний пал:

Що спалював прадідні груди,

І туга по волі вергла нас в розпал —

На бурю, на Сізіфа труди.

 

Хай буря лютує, регоче, реве

І проти нас котить лявіни —

Ми стриму не знаєм! нас в бурю зове

Плач битоі горем Краіни.

 

За нами остали лиш нужда і біль,

Що спалюють серце і мисли,

А ген перед нами над пусткою піль

Крівавіі луни повисли.

 

Хай буря рокоче, хай все йде в розвал!

Гроза в нас не зломить відваги:

Ми ляжем кістками і здвижемо вал,

Що спинить ворожі ватаги.

 

За валом, в дрімучім затінню хрестів,

Вквітчається рястом руіна

І з труду робучих лицарських синів

Воскресне нова Украіна!

 

Льозанна, 3. IV. 1919.

 

[Українські вісти, 27.05.1919]

 

27.05.1919