Мистецтво створювання проблем

Поки прогресивне українське людство вигадало собі клопіт у вигляді інавгурації, такі самі люди «намалювали» собі та решті Urbi et orbi купку негараздів. Огляд подій тижня в Україні

 

Переселення тижня

 

 

 

Антисемітизм українців перестав бути актуальним ще в минулому столітті, хоча це не завадило «в тему» застрелити Симона Петлюру. Сто років після того експлуатувалося кумедне словосполучення «жидо-бандерівці», яке його авторам обридло, бо надто дурнувате. Нарешті виникла майже геть оригінальна ідея, про яку треба говорити цитатами.

 

"Можливо, ставка на Зеленського, зроблена задовго до цих виборів, пов'язана із загальним креном адміністрації Трампа в сторону вкрай правих сил в Ізраїлі. Ймовірно, вони поставлять перед оновленим київським режимом нові завдання. Я не виключаю, наприклад, можливості масового переїзду на "зачищені" від російського населення землі південного сходу України втомлених від перманентної війни на Близькому Сході жителів Землі Обітованої — так само, як тікають з ісламізованої Європи християни", — так сказав радник президента РФ з питань регіональної економічної інтеграції Сєргєй Глазьєв.

 

Голови, що говорять в Росії, мають свою непереборну привабу – вони патентовано дурні. Цей діагноз, помножений на наявність великої кількості зброї, мав би викликати у цивілізованого світу, крім «глибокого занепокоєння», ще й якісь адекватні кроки, але поки що не викликає.

 

Стосовно заселення півдня України мешканцями Ізраїлю, то треба запитати таки євреїв. Людям, які з часів Мойсея трохи знають про переселення, буде доцільно взнати про Глазьєва.

 

 

Колишня столиця

 

 

Одеса втрачає статус найсмішнішого міста в Україні. У порівнянні з Харковом «перлина біля моря» виглядає сумним і серйозним населеним пунктом, як Анкорідж чи Берн. Насправді безшабашним виявляється Харків, бо має міського голову у вигляді Геннадія Кернеса.

 

Цей прекрасний чоловік, що любить крісло для інвалідів, організував для таких самих, як він, процес повернення імені проспекту Петра Григоренка та станції метро "Палац спорту" імені маршала Георгія Жукова. Як казав ще один гуморист, «процес пішов», і відповідна петиція набрала потрібну Кернесові кількість голосів. Голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович нагадав Кернесу, що згідно із законодавством, поширення та публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму представником влади карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років. Кернес з того посміявся.

 

У часи вподобаного Геннадієм Адольфовичем Жукова міський голова Харкова сміявся б секунд двадцять, випльовуючи зуби, легені і решту власного ліверу.

 

 

Схизма тижня

 

 

Про двох українців, серед яких є три гетьмани, говорилося давно. Хтось думав, що в контексті спраглих до булави українців малися на увазі слюсарі, комбайнери, бібліотекарі чи, в найгіршому разі, дантисти. Виявилося, що гетьманами хочуть бути навіть духовні особи.

 

Почесний патріарх Філарет вигулькнув на телебаченні, яке належить людині, що має якесь відношення до президента-електа, і заявив, що в Православній церкві України можливий розкол. З якогось дива слова патріарха почали інтерпретувати в Міністерстві культури на предмет того, що Філарет мав на увазі трохи не зовсім те, що мав на увазі, але з келії сивобородого «гетьмана» повторили – Українська православна церква Київського патріархату (юридично така структура після вручення Томосу не існує) має право на продовження діяльності.

 

Варіант, що Філарет є «консервою», яку росіяни розпакували у найвідповідніший момент, можна розглядати. Також можна подумати про те, що після оголошення результатів президентських виборів жодна парафія Московського патріархату не змінила свого статусу, а раніше таке робилося сотнями.

 

Про слова чинного очільника Православної церкви України Епіфанія щодо можливого об’єднання українських православних і греко-католиків також можна подумати і вивчити термін «екуменізм». Потім про нього забути.

 

 

Музика тижня

 

 

Недовге перебування Святослава Вакарчука у Верховній Раді у середині «нульових» років зле позначилося на свідомості співака – він знову захотів у політику. Медіа від того втішилися і почали продукувати власні версії подальшої життєдіяльності лідера «Океану Ельзи».

 

Чогось конкретного Святослав Іванович в черговий раз не вимовив, але посполиті знають, що після президента-шоумена Україна просто повинна насолодитися співаком, як мінімум, прем’єром. Потім прийде Петрик П’яточкін і порахує тих слоненят, які залишилися після експериментів з насолодою.

 

13.05.2019