Заява З'їзду духовенства Західної Области У.Н.Р. І. З'їзд українського католицького духовенства цілої Західної Области Української Народньої Републики, що відбувся на днях 7. і 8. мая с. р. в Станиславові, виніс слідуючу заяву:
1. Зїзд укр. католицького духовенства цілої Области У. Н. Републики витає з ентузіязмом повстання У. Н. Републики і стверджує з вдоволенням, що праця і жертви, які в першій мірі укр. катол. духовенство понесло в справі піднесення і розвитку українського народу, увінчалися повним успіхом.
2. Рішає працювати і на будуче всіми силами для добра Укр. Н. Републики в ціли осягнення її повної і трівкої независимости і самостійности в тім переконанню, що се дасться осягнути вповні тільки на основах христіянського світогляду і в злуці з Церквою.
3. Взиває проте все духовенство Зах. Области Н. Републики, зорґанізувати на будуче так себе, як і весь український народ, в ціли згуртовання всіх до спільної праці для укріплення української державности на христіянських основах та забезпечення нашій Державі приналежного їй становища в сімї всіх культурних народів світа.
II. Зїзд порішив звернутися з заявою непохитного привязання і синівської любови до Апостольського Престола через Апостольську Нунціятуру у Відні і виготовити основно опрацьований меморіял в справі поведення рим.-кат. (польського) духовенства зглядом Українців католицької віри на Волині, Холмщині і в занятих частинах Західної Области У. Н. Републики.
ІІІ. Зїзд вислав також телєґраму з привітом для наших хоробрих борців на фронті на руки головно-командуючого ґенерала Павленка слідуючого змісту:
"Українське католицьке духовенство Західної Области У. Н. Републики, зібране в днях 7. і 8. мая с. р. на загальнім з'їзді в Станиславові, шле на Ваші руки, Високоповажаний Пане Ґенерале, щирий привіт і слова глубокої пошани для наших геройських військ, цілим серцем жертвує їм всі свої сили для допомоги і молить Всевишнього Бога о благословення справедливого і святого діла, кріпкої сили і побіди для освободження цілої дорогої вітчини від нахабних ворогів".
Війна за визволення України. (УПБ) Офіціяльне звідомлення з Галицького фронту з дня 9. мая 1919.
Коло Маґерова наступали ранком наші дві сотні а саме пробоєва і 6-та сотня під проводом пор. Меркуна на ворожий курінь і розбили його. Здобули 4 скоростріли і 3 муніцийні вози. Поляки оставили убитими 40 людей, полонено 4 старшин і 60 стрільців. В останніх двох днях стратили Поляки на тій частині фронту убитими 5 старшин і 134 стрільців, полоненими 10 старшин, 1 лікаря і 283 стрільців та 3 вози з амуніцією, 3 полеві кухні, 20 верхівців, много матеріялу і харчів. На полудне зелізної дороги Мостиска-Медика наступали Поляки більшими силами на наші становища. Коло Сянник, Балич, Новосілки і Плешович удалось ворогови у завзятих рукопашних боях вдертися в наші становища. Наші завзяті стрільці відбили в протинаступі ворога і заняли всі давні становища. Ворожий наступ під Хировом відбито. Коло Фельштина зістрілено ворожий літак. Пільот полонений, апарат неушкоджений в наших руках. На прочих відтинках і східнім фронті звичайна боєва діяльність. Начальник штабу Галицької армії
Делєґація з нафтового району в Державнім Секретаріяті. УПБ. Станиславів, 10. V. — Сьогодня зявилася в Президії ДС. делєґація працьодавців та робітників з нафтового району під проводом посла С. Бітика в справі апровізадії і дрібних грошей.
Віча. Віче в Рогатині відбулося в неділю 4. V. під голим небом при участи 5000 народу. Віче отворив о. шамб. Городецький. П. Д-р Кость Левицький представив теперішну політичну ситуацію, взиваючи всіх до солідарности і спільної акції супроти ворога. Від армії говорив відпоручник Начальної Команди сотник Мечник. Потім промовляли селяне, одобрюючи дотеперішну діяльність правительства і домагалися чим скоршого оголошення і переведення земельного закона.
У вівторок дня 6. V. відбулося віче в Бурштині з причини непогоди у великій салі чит. "Просвіта". Віче отворив судія Воркун. П. Д-р Кость Левицький виголосив реферат про теперішне політичне положення. Дальше промовляв відпоручник Начальної Команди о. Калята. Зібрані заявилися за тим, щоби в разі потреби розширити військову службу до 42. року життя, а старші селяне заявили, що будуть робити службу в запіллю також ще старші річники — до 60 року.
Република