Заспокоєння жадань Італії.

 

В справі домагань Італії цитують отсей висказ Вільзона: Признано cлyшність жадань Трієсту, Трієнту та Полі. Заспокоєння усіх инших домагань порішені, але побіч сих трудних проблем стоять не менше важні другі питання що не мають теріторіяльного характеру але торкаються світового мира, щастя людскости і будучої долі людських рас.

 

З засідань мирової комісії німецької Haц. Ради.

 

HАУEН: На першім засіданю мирової комісії німецкої народної ради заявив міністер Erzberger на питанє о ході переговорів о перемирю слідуюче: Німецка політика опирає ся як перед тим так і тепер на 14 точках Вільзона вимкнених нотах, і на сій підставі є ми готові заключити перемирє а опісля і мир.

Першим услівєм до мира є (звязок народів) Völkerbund з певним зрівноправненєм всіх народів так великих як і малих. Німецке правительство не відступало ніколи від свого зобовязанняся попирати порозуміння між всіми народами і збудовання нового світа — світа справедливости і солідарности.

Сеї політики держиться і комісія для переговорів завішення оружя. Наша комісія оминала дуже совісно сего, щоби одного або другого противника вивисшати на кошт других, а передовсім, щоби не заострювати відносин між Німеччиною а Францією. Є річию відомою, що головні спори в Парижи ведуться задля великих французьких аспірацій. Жадний кабінет на світі не є так капіталістичний і шовіністичний, як парижський. Нігде вплив соц.-демократів на правительство не є менший, як в Франції. Ми бажаємо жити з Францією в ліпших відносинах, але до сего треба доброї волі з обох сторін. Ми бажаємо заключити справедливий трівалий мир зі всіма — також і з Францією.

 

Здержання залізничого руху в Баден.

 

В наслідок браку угля в Вівтенберґ і Баден — який зістав викликаний углевим страйком — знесено в сих краях всі поспішні потяги. На всіх лініях надренських є сподіване застановленнє всякого руху з днем 24. цьвітня.

 

Чехи а Угорщина.

 

Радіо з 23. цьвітня. Чеський комісар Альойс Муни заявив співробітникови Пестер Льойда слідуюче: Побіди угорських товаришів не полишуться без впливу на розвій ческої держави. Ческа буржуазія, яка вийшла з війни побідником, є о много сильнійша в окупованім краю. Она посідає готові боївки в сокільських товариствах, які є типовими білоґвардейцями. Але мимо сего наша ситуація не така дуже не користна бо невдоволеннє теперішньої господарки росте з дня на день — і буде більшало — бо теперішне правительство не буде в силі перепровадити народом бажаних реформ. Положеннє в Чехах буде залежало і від міжнародного положення. Прийде до перевороту в Австрії і Німеччині на що можна певно числити, то се відібєся очевидно і на Чехах.

 

Український голос

29.04.1919