Вільзон бажає справедливого мира.

 

ПАРИЖ, 13. цьвітня. Вільзон заявив членам мирового конґресу, що відїде до Америки і в разі потреби заключить окремий мир, як що члени конґресу будуть ухвалювати постанови і укладати пляни, які противляться його 14. точкам. Мир мусить бути справедливий.

 

Гроза нового ґенерального штрайку в Німеччині.

 

БЕРЛІН, 13. цьвітня. Ліві независимі соціялісти і комуністи розвивають живу аґітацію за ґенеральним штрайком. Більшість робітництва ставиться до їх аґітації ворожо. Міністер по обороні краю Носке предприняв енерґічні міри, щоби не допустити до забурень. Місто находиться під сильною військовою охороною.

 

Народне голосованнє в німецькій Чехії.

 

БЕРНО, 13. цьвітня. До Праги повернув на днях міністер заграничних справ Бенеш. Він заявив, що в короткім часі відбудеся в німецькій Чехії народне голосованнє, яке рішить, чи німецька Чехія належатиме до Чехо Словачини, чи до Австрії.

 

Воєнний стан в Польщі.

 

ВАРШАВА. Радіо 14. цьвітня. Рада міністрів рішила оголосити Польщу в воєннім стані, а то з причини аґрарних безпорядків і страйків в Люблинськім і Домбровськім районі.

 

Червона ґвардія на Угорщині.

 

БУДАПЕШТ. 14. цьвітня. Після "Пестер Льойд" русинський комісаріят видав оголошення про утвореннє русинської червоної ґвардії. Побір має відбутися у всіх 9. повітах, які належать до т. зв. руської країни. Має бути утворення дівізія з осідком в Мункачеві і урядова мова русинської червоної ґвардії має бути українська.

 

Падеревський в Парижі.

 

ВАРШАВА, Радіо з 6. цьвітня для Парижа доказує, що презідент Падеревський перебуває тепер в Парижи.

НАУЕН, Радіо 6. цьвітня. Польський презідент Падеревський переїздив через Відень до Парижа з товаристві конзуля Франції Пулєла. Тамтуди прибуде мабуть в неділю вечером.

 

З Бавариї.

 

НАУЕН, Радіо з 9. цьвітня. Пресу в Монахії силують друкувати відозви революцийних інституцій. Центральна Рада розширила офіціозну обяву, що всі ті особи, які грозять безпечности держави, будуть увязнені і сейчас засуджені революційними трибуналами.

 

Положення в Німеччині

 

НАУЕН, Радіо 9. цьвітня. Члени правительства висказуються дуже оптимістично про положення і заявили, що вони мають досить війська, а головно добровольців; поміч із заграниці зовсім не потрібна. Привительства Віртемберґії Баден і Гассен видали спільну заяву, що вони вважають правим народ борше правительство Баварії чим міністерство Гофмана.

 

Угорське духовенство вступило до соціялістичної партії.

 

З Великої Каніци доносять, що гурток священників тамошної ґімназії піярів приступив до угорської соціялістичної партії а то на зазив їхнього пріора, що члени закону мусять всіми силами попирати стремління відбудови нового порядку.

 

Поворот угорських монахинь до "цивіля."

 

Угорське правительство видало розпорядженнє, на видалення всіх занятих по шпиталях монахинь. З 300 монахинь, 160 виступило із закону, а перейшли до світського стану. Всі вони через те повстали як світскі сестри милосердя на дальше в шпитальній службі.

 

Мирова Конференція. Наради Ради чотирьох.

 

ПАРИЖ 9. IV. Рада чотирьох відбула ві второк два засідання. На ранішнім засіданню проводив полковник House в заступстві Вільзона. На ново обговорювано політичний і адміністративний статут басену Cap. По полудни в присутности Вільзона обговорювано справу відповідальности за сю війну. "Petit Journal" подає з тої нагоди такі пояснення: Знані є дотеперішні погляди на сю справу. Анґлія і Франція згідно узнають юридичну вину Вільгельма і жадають видачі його і поставлення перед союзний суд. З другої сторони Америка думає, що особиста відповідальність німецького цісаря була вязана начальниками підчас війни і проте нема правної підстави віддавати його під суд. Є переконання що сі два погляди погодяться.

 

Український голос

16.04.1919