ІСК: Львів має чути не лише туризм чи бізнес

Вже кілька років у Львові обговорюється ідея щодо можливості взяти участь у програмі «Європейська столиця культури». Виник цей проект в раді ЄС у 1985 році з ініціативи грецької міністерки культури Меліни Меркурі. Його ключова ідея – активізація потенціалу культури регіону через залучення та реалізацію нових ідей і партнерів. З 2009 року діють нові правила відбору, щороку два міста стають культурною столицею Європи: одна із країн має належати до ЄС тривалий час, а інша може бути новобранцем. Втім, нещодавно доступ до проекту отримали країни – не члени унії, і першим таким містом стане сербський Новий Сад у 2021 році. У списку ж тих, чиї міста зможуть позмагатися за нагоду представляти свою культуру у 2024 році, є й Україна.

 

Європейська столиця культури – Вроцлав, 2016

 

Важливо, що Україна вже була частковим «співтворцем» цієї столичної слави у 2016-му. Впродовж місяця, хоч і не на своїй території, а на польській, і не ціла Україна, а лише Львів, але… факт є факт. Культурний проект «Східна брама», де один місяць із дванадцяти був відданий Львову, з’явився у конкурсній заявці Любліна, коли Польща 2012 року подавалась на статус столиці культури. Ідея ця виникла завдяки багаторічній співпраці люблінських мистецьких інституцій з львівським Мистецьким об’єднанням «Дзиґа». Коли ж титул “ЄСК 2016” виграв Вроцлав, координатори люблінської програми запропонували переможцю реалізувати львівський місяць у них. Відтак, упродовж місяця в центрі Вроцлава існувала львівська вуличка із музичною та дискусійною програмами, а поряд експонувалась виставка сучасного мистецтва «Український зріз». За версією польського радіо, яке визначало рейтинги проектів «Культурна столиця Європи – Вроцлав», Львівський місяць отримав визнання як один із найкращих та найпомітніших для польської аудиторії.

 

Аплікувати Львів на участь в «Культурній столиці Європи-2024» є одним з пріоритетних завдань створеного минулого року у Львові Інституту стратегії культури. Про це – розмова із його директоркою Юлією Хомчин.

 

 

– У 2016 Львівський місяць став результатом спільних зусиль львівського мистецького середовища: «Дзиґи», Мистецької ради Діалог, Форуму видавців. Вже тоді були розмови, що така програма, як «ЄСК», не мала би регламентуватися кордонами зони ЄС, а могла б діяти ширше. Уявімо, що Україна отримала таку нагоду. Що далі?

– Відповідно, має бути проведений внутрішній конкурс, і всі міста, що відчувають потенціал, будуть подаватися. Але, щоби виграти, мало креативної концепції, потрібен адекватний менеджмент процесу та лобізм на рівні програми, тобто, європейські партнери, які могли б сказати за нас слово.  Львів має сильних інституційних гравців та досвід, бо це вкрай важливо – мати менеджерів відповідного рівня. Також воля міста та розуміння – для чого взагалі це потрібно, і, безумовно, готовність інвестувати. Ну і останнє, але головне – це люди, які здатні це урухомити та втілити.

 

– Чи передбачає статус «Культурної столиці Європи» фінансування з боку ЄС, чи тільки від держави і міста-апліканта?

– Є така велика ілюзія, що як тільки місто виграє титул культурної столиці, то вже зразу впаде на нас манна небесна, і то в євро! Збудуємо собі найкрутіший центр сучасного мистецтва, форум музики і таке подібне. Але цей титул – лише інструмент, який може допомогти місту перепозиціонувати свою політику і змінити пріоритети в галузі культури. Якби Львів його отримав, то місто було б зобов’язане підтягнути інфраструктуру культури під певний рівень, аби ті речі, за які ми будемо конкурувати, могли бути втілені. І найбільша фінансова участь тут міста, держави, а вже тоді ЄС. Конкуренція міст полягає у змаганні концепцій та ідей, і це основне. Для комісії, звісно, важливо, аби місто було чистим, комфортним, але тут це дещо вторинне. На першому місці: культурний клімат, міська гуманітарна аура, а не інфраструктурна. Неаполь теж мав чимало господарських проблем, та це не змінює його обличчя, схожі речі не заважають Флоренції бути Флоренцією, чи проблеми із стоками у Венеції не заперечують її цінність.

 

Юлія Філяк на запрошення ІСК проводить практичний курс проектного менеджменту «Бізнес для культури: інструменти»

 

– Чим займається Інститут стратегії культури сьогодні?

– У нашій програмі є пункт про те, що як тільки Україна отримає право подаватись, оператором заявки Львова буде саме інститут. Наразі ж наші завдання – моніторинг втілення міської стратегії культури, аналітичні дослідження, підготовка кадрів, освіта. Наприклад, на одній із дискусій в ЦМІ, яка називалася «Нові Медичі», ми всі разом (і спікери, і аудиторія) зрозуміли, що недостатньо іноді просто приходити до бізнесу та розповідати як це «круто і добре для карми, якщо ваш логотип буде отут зі всіма на нашому банері». До бізнесу треба говорити мовою бізнесу, яку ми в культурі не завжди знаємо та розуміємо. І от для цього ми вже провели перші тренінги. За три дні реєстрації зголосилися 60 людей, і відомі менеджери, і молоді, і студенти. Окрім безпосередньо практичних навичок написання бізнес-плану та ведення проекту, додаткова вартість таких тренінгів – комунікація між тими, хто працює в культурі міста, поява нових варіантів партнерства та міжінституційних проектів.

Створення міського фонду культури – ще один напрямок, який ми вже запустили у роботу. Хочемо побачити, де саме є недофінансування у культурі, на яких це рівнях виявляється, як це змінити? 

Щойно подались на грант УКФ щодо проведення восени у Львові Конгресу культури. Сподіваємось, що нам вдасться створити постійний комунікативний майданчик для обговорення актуальних тем та напрацювання рекомендацій, які будуть корисними для середовища культури України загалом.

 

Підписання меморандуму про співпрацю ІСК та Strefa Kultury Wrocław

 

 Чому Львову важливо отримати титул Європейської столиці культури?

– У Львові ми хочемо консолідувати мистецьке середовище, щоби культура перейшла на інший рівень, щоби з нею рахувалися. Бо у нас зараз чиновники більше чують туризм або бізнес, а не культурне середовище, хоча воно чимале. Голос культури має мати значення у міській політиці, аби це було не лише на папері. Титул культурної столиці є лише одним із механізмів це здійснити.

Робота в культурі – це таке собі канатоходіння, вона потребує універсальності та балансування. Але емоційно це вдячна робота. Коли ти є свідком успішно втіленого проекту – це додає силу і ти можеш знову серед ночі прокидатися із новими ідеями. Щоби пізнати світ, потрібне розуміння, і культура – це ключ, «те, що залишається», й тому, у певному сенсі, вона сильніша за час.

 

У партнерстві із ST•H Gallery  зустріч-нетворкінг для тих, хто цікавиться арт-бізнесом

 

PS. То для чого Львову нова інституція? Слово sustainability, так звана стійкість проекту/проектів, часто є винятковим прикметником, (на це завжди бракує часу) у реєстрі пріоритетів не менш рідкісних, культурних стратегій українських міст. Та саме у здатності послідовно розуміти, відрізняти й формувати політику довготермінову, наслідки якої не побачиш одразу, захована ключова відмінність, власне, чергової інституції від місця живого, де співтвориться місто-завтра-майбутнє. Чимало викликів стоїть перед ІСК, викликів позірно простих комунікаційних, аби об’єднувати небайдужих і сприяти синергії й втіленню виявів різних ідей різних людей. Аби за кілька років до Львова знову почали приїздити не лише на пиво та каву.

 

Спільно з чеським культурним центром у Львові –​ Публічна розмова "Сила голосу": Як змінити політику та культуру в одному місті?

 

Розмовляла Анастасія Чупринська

 

ДОВІДКА

Інститут стратегії культури (ІСК) – муніципальна інституція, створена для координації процесу реалізації Стратегії розвитку культури міста Львова 2015.

Мета створення інституту: аналітична підтримка інституцій та ініціатив, які діють в сфері культури, підвищення інституційної спроможності та сприяння розвитку потенціалу культурних середовищ.

Пріоритетні напрямки діяльності Інституту: підвищення ефективності діяльності культурних установ, залучення мешканців до творення культурного життя міста, налагодження горизонтальних і вертикальних зв’язків між діячами культури, модернізація системи формальної освіти в галузі культури, підтримка і розвиток неформальної освіти для всіх вікових категорій.

15.04.2019