У відміні, а згл. в доповненню розпорядків В. Вк. 47, — През. Ч. 910, Вістник ч. 4. та В. Вк. 59. През. Ч. 443, Вістник Ч. 6., котрі то оба розпорядки им самим вноситься/заряджується:

На часове полишення в цивільнім званню можна позволити лиш тим особам, які вже вступили до війська або яких при перегляді узнано за не здібних до військової служби.

Від звільнення виключається безумовно:

а.) Тих, що не поєднувалися мобілізаційному приказови Української Армії, себто від 13. ХІ. 1918 не зголосилися до війська.

б) Тих, що в будучности сталибся винними дезерції, а які по примусовім відставленню їх до війська — старалибся про звільнення з військової служби.

в) Тих, які аж до видання сього розпорядку нарочно не услухали приказу ставитися до війська і сеї своєї неслухняности не можуть достаточно оправдати а о звільнення також стараються.

Зарядження, наведене в уступі в) не обовязує лише тих, які можуть довірочно доказати, що не явились до перегляду, згл., не ставились до війська, не з власної вини, себто з причини недокладного пояснення, а про яких звільнення вже предложили, згл. предкладати будуть прохання їхні зверхні уряди чи власти (Державна Дирекція залізниць).

Звільнені можуть бути:

1) При узглядненню обставин в їх сім'ї.

а) Голова рідні, коли має що найменше одну шлюбну дитину, коли він вдовець, або коли його жінка нездібна ні до заробітку, ні до праці, коли він не має ніяких родичiв (крівняків), а жадне з його дітей не числить більше як 15 років.

б) Одинокий син нездібних уже до заробітку родичів, або овдовілого батька чи матери, коли родичі здібні до праці і коли ніхто з прочої рідні не скінчив ще 15 року життя.

в) Одинокий брат цілком осиротілої сїмі (без матери і батька і коли ніякий член з тої сімї не є старший понад 15 літ.

г) Кругом сирота.

При в) і г), коли нема ніяких родичів, а хазяйству стрільця з приводу задержання його у війську грозилаби господарська руїна.

Тих, що не повернули ще з полону, себто батьків, синів та братів, дальше нездібних до праці членів родини (інвалідів), мається при оцінюванню потреби звільнення уважати за неістнуючих для дотичної сімї.

За таких самих мається також уважати синів і братів, які вже тепер служать в Українській Армії.

2) Державні урядники та підурядники зі сталою платнею, коли вони що найменше від 1. І. 1919 сповняють службу в Українській Державі та коли дотичний уряд не знайде на їх місце нікого иншого здатного до тої праці і коли наслідком відходу даної робочої сили, наставби безумовно застій у пожаданім розвою урядових тіл.

Сюди належать слідуючі катеґорії урядів.

Державний Секретаріят, Повіт. Комісаріят, скарбові та телєґр. Уряди залізниці, нотаріяти і харчеві уряди.

3) Під цими самими передумовинами:

Громадські урядники як також службовники маґістратів і громадських урядів, поліції, ґазовень і т. п.

4) Службовники заведень, заложених для публичного добра.

До таких належать: банки, каси ощадности, управителі народних шкіл, учителі середних та промислових шкіл, споживні спілки, адвокати, редактори часописів і друкарні.

5) Службовники (урядники та робітники) в великих промислових підприємствах, коли вони працюють для заспокoєння потреб війська, або наколи вдержання цего підприємства корисне для держави і публичного добра.

Сюди належать: копальні вугля, соли, нафти та земного воску, залізні гути, лісові та господарські заряди, керманичі, та машиністи і палячі при моторах, та парових плугах, тартаки, сплавники, побережники та лісничі, фабрики штучного корму (для худоби), горальні (спіритусу) гарбарні, фабрики цукру, тютюну та скла.

Прохання о звільнення, до яких треба залучити витяг з метрики, а евентуально також лікарське свідоцтво (від повіт. лікаря) мається в випадках, наведених під точкою 1) предложити через громадських комісарів, а всякі инші прямо політичним Повіт. Комісаріятам.

Всі заподання, наведені в просбі, мусять бути правдиві, які докладно представляли би господарський стан прохача та дотичного заведення (підприємства), конечність удержання заряду, дальше, що не можна вистаратися про заступника, час тривання бажаного звільнення і т. п.

Пов. Коміс. мають ці заповнення провірити, а опісля прохання з поставленим рівночасно внеском одобрити і відослати до тої війск. Команди, до якої є приділений той, що має бути увільнений. Оціну протреби звільнення мається дуже строго перевести і лише тоді поставити внесок звільнення чоловіка, коли підприємство безумовно не може дати ніякого заступника, а задержання стрільця у війську спричинилоби неповоротну шкоду та господарську руїну заведення. При цій нагоді не треба забути, що горожани не української народности тільки в малім числі повнять службу у війську, та що через це підприємствам у богатьох случаях не буде зовсім тяжко постаратися про відповідного заступника. Тому повиннося звільненя перевести лише в нечисленних випадках.

Військові Команди мають оцінювати прохання з військового становища (при дезертирах гл. 1 ст. 3 уст.) і безпроволочно предложити в службовій дорозі (при Армії в полі через К. А.) приналежним В.О.К.

В.O.К. уповновласняється до останнього рішення лише над поданями що доторкають мужби, нездібної до фронтової служби, що очевидно має засвідчити військовий лікар. Ці звільнення мається уділяти на час від трьох до шістьох місяців що в кождім случаю (прошенню) виразно зазначити. Подання до фронтової служби, дальше заміщених під точкою 4) і 5) сего розпорядку, в кінці всіх старшин як і подання з внеском звільнення на необмежений час мають В.О.К. без виїмку предкладати Д.С.В.С.2. Відділови до рішення. Просьби о продовження вже уділеного звільнення мається предложити чотири тиждні перед скінченям його і то таким шляхом, як вище в цім розпоряді зазначується.

Коли відповідь (рішення) на сю просьбу не наспілоби, Повітові Комісаріяти можуть уділити 14 дневну проволоку, а рівночасно мають телєґрафічно звернутися до В.О.К. з запитом о інформацію.

Всі звільнення переводять тільки Запасні Куріні і длятого людей, що повнять військову службу в иншому місци (тут розуміється також Армію в полі) мається наперед відослати до приналежних курінів.

В.О.К. (О. Дон. К.) і Повітові Комісаріяти мають вести докладну евіденцію звільнених, а В.О.К. будуть предкладати кождого 1-го в місяци (на 1-го мая також про всіх до того часу звільнених) Д.С.В.С.2. Відділови спис звільнених.

На випадок, якби люди вживали уділених їм звільнень для иншої ціли то Повітові Комісаріяти мають їх звільнення уневажнити і донести про се власній В.О.К. в ціли покликання сих людей до війська.

В.О.К. є уповновласнені просителям узнаних за здібних до військової служби з оружем, чи без оружа, уділяти в часі перегляду 14-дневної проволоки коли є дані всі передумовини потрібні до звільнення а Пол. пов. Коміс. звернуться телєґрафічно до В.О.К. з просьбою о звільнення.

Письменні подання треба потім зіслати поштою.

Звільнення, уділені до часу оповіщення цего розпоряду, остаються покищо в силі, та будуть пізніше провірені.

На посьвідки для звільнень розішлется В.О. Командам спеціяльні друки. Ті посьвідки служитимуть уділеним за лєґітимацію.

За Секретаря: Ціріп, пол.

Державний Повітовий Комісарят. Ч. 187.

Тернопіль 9. IV. 1919

[Український голос, 10.04.1919]