Польсько-українська війна. (УПБ) Офіціяльне звідомлення з Галицького фронту з дня 8. цвітня 1919.
На північ від Львова: Поляки наступали нині по полудни на Угринів — запалили село, яке задля сильного вітру цілковито згоріло; бій провадиться дальше. Ворог не осягнув досі жадних успіхів.
Коло Львова діяльність стеж і артилєрії.
В районі на захід від Львова коло Хирова без змін. На тім фронті жвава діяльність ворожих літаків, котрі кинули численні бомби на місцевости за нашим фронтом, не вирядивши жадної шкоди. На південний захід від Устрик до вчора провадивсь завзятий бій. Ворог подався на давні його становища.
Один наш літак стрітився нині над Ставчанами з ворожим літаком, звів з ним бій та змусив його до утечі. Сей сам літак звів ще над Львовом побідний бій з другим ворожим літаком, який мусів шукати охорони на полю злету. Після того обстрілював наш літак ворожі ганґари. Начальник штабу Галицької армії.
Новий український посол в Берліні. Українське пресове бюро в Берліні повідомляє:
Президент німецької републики Еберт приймив д. 22. марта б. р. на вступній авдієнції посла У.Н.Р. адвоката Миколу Порша. Посол Порш передав президентови Ебертови свою вірительну грамоту з такою промовою:
"Пане президенте! В короткім часі останніх двох років український народ пережив два рази найтяжші потрясення. Рівночасно з російською революцією розбив він разом з усіма иньшими чужими народами кайдани царизму, який більше ніж 200 років на перекір всім законам людяности та цівілізації тримав український народ під найтяжшим гнетом, — і виборов собі назад свою державну независимість. Недавно він мусів другий раз повстати, аби повалити чужу власть, заманіфестувати перед цілим світом своє право на самовизначення і боронити демократичних прінціпів. Українське народне повстання побороло неправду та насильство, і установило назад народну державу. Український народ, що так тяжко потерпів за час довгої війни, бачить найкращу охорону для своєї держави і її розвитку в Союзі народів, в якому всі народи по братньому подадуть собі руки, аби вилічити рани і стати на сторожі права. Український народ має отже сильну волю і щирі бажання, жити з усіма народами в мирі та приязни, і вислав вже до усіх держав своїх послів для навязання взаємних зносин. В моїй особі вислала Українська Народня Република свого заступника до німецького правительства. Українське правительство надіється, що поміж ним а німецькою републикою завяжуться найкращі зносини політичні, економічні та культурні.
Маючи собі за честь передати Вам, Пане Президенте, мою вірительну грамоту я прошу Вас в імени мого правительства приняти щиро-сердечне поздровлення для німецької републики".
В своїй відповіді висловив президент Еберт свої живі симпатії для української народньої держави і надію на найкращі відносини поміж Німеччиною і Україною. Він побажав українській державі скріплення та розвитку і привітав нового представника України в Німеччині.
Француська місія в Дрогобичи. "Дрогобицький Листок" з дня 6. с. м. повідомляє: В пятницю (4 с. м.) вечером задержалася в Дрогобичи на короткий час француська місія, в якої склад входять сотник Дусльос і четар Сімон. Місія вислана комісією, котра має провірити нафтове питання на мировій конференції. Члени місії відїхали до Станиславова.
Конференція з представниками Жидівської національної Ради. УПБ. Станиславів 7. IV. На засідання клюбових голов в Українській Національній Раді, явилася 6. с. м. делєґація краєвої Жидівської Національної Ради, в котрій були заступлені усі жидівські партійні ґрупи, що входять в склад тої Ради.
Іменем делєґації промовляв д-р Гальперн і при кінці конференції д-р Зайнфельд. Д-р Гальперн підніс головно три справи: Передовсім зазначив, що жидівське населення зле трактують в західній области України — так, що воно тим поведенням невдоволене. Жиди хочуть мати своїх заступників в обласнім соймі та бажалиби дістати окрему національну курію при виборах до сего сойму. Промовець порушив також справу харчевих відносин.
З українського боку промовляли д-р Петрушевич, д-р Голубович і д-р Макух. Д-р Петрушевич у відповіди на промову д-ра Гальперна зазначив, що ми твердо стоїмо при проголошеній засаді рівноправности національних меншостей, отже також Жидів. Трудні воєнні обставини нашого краю не позволяють усунути неодно лихо, на яке знайшлабися нераз легко рада. — Нам потрібно зближення обох народів. Виборчий закон є справедливим для усіх народів.
Д-р Голубович: Дійсно стараємося переводити на кождому кроці повну рівноправність. Як лучаються декуди прикрі факти то вони є відокремлені і ми їх доходимо та винних караємо. Так було з Тернополем і Станиславовом. Апровізація у нас богато ліпша, ніж деінде.
Д-р Макух: Ми все робимо, що є в нашій силі, аби забезпечити Жидам їх правне положення. Стоїмо на становищі лєґальнім і культуральнім.
Д-р Зайнфельд констатує, що Жиди не лучаться тепер з Поляками. В справі монети впливає Жидівська Національна Рада на спекулянтів, щоби вони принимали заплати в карбованцях. Промовець звертає увагу, як трудно принимати карбованці через те, що нема дрібної монети і годі міняти карбованці. Міське населення терпить наслідком недостач апровізації, а жидівське населення paзом з ним. Домагається правних ґарантій в справі управильнення апровізаційних справ. Д-р Ваньо не скликує харчової Ради. Всі нації повинні мати своїх представників в апровізації. Повітові харчові управи повинні стояти під контролею всего населення. Дуже пильна справа, се контроля повітової адміністрації. Закон про одвічальність адміністраційннх та військових урядників за їх урядовання дуже уздровивби відносини.
Щоби дати змогу Жидам вплинути на виборчу ординацію до обласного сойму згідно з їх інтересами, запрошено чотирьох представників Жидівської Національної Ради до виборчої комісії Української Національної Ради з дорадним голосом. Запрошені делєґати беруть дальше участь у всіх працях тої комісії.
Република