◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Арештованє редактора. До Wienje Tagblatt-a доносять з Кракова: "Велику сензацію викликало тут арештованє д-ра Іос. Орловского, за котрим у Львові розписано гончі листи. Перед кількома лїтами був знатною личностею, коли стояв на чолї на великі розміри заснованого дневника клєрикально антісемітского Kurjer Polski, що виходив навіть в двох виданях: у Львові і Кракові. Однако се підприїмство мало сумний конець; вже по кількох місяцях по заснованю часописи глядав Орловскій купця на видавництво, що пожерло майже пів міліона зр. В якій спосіб і звідки брав Орловскій гроші, ходили вже тогдї найрізнїйші вісти, котрих тут не можемо подавати. Неповодженя Орловского збільшали ся, до фінансових прилучили ся ще й инші. Одного дня появили ся на рогах улиць афіші, котрі обвинювали Орловского о прості злочиньства, між иншими о крадїж золотого годинника. Рівночасно зарядила против него прокураторія слїдство, бо уживав безправно титулу "доктора", хоч ним ще тогдї не був. Тимчасом попав Орловскій в конкурс; часопись виходила вже лише в Кракові в щораз меншім обємі, аж вкінци настала в видавництві довша проволока. Орловскій виїхав, щоби имовірно глядати нових жерел грошевих. Однако тимчасом появила ся в тутешних часописях сензаційна вість, що Орловскій єсть россійским шпігуном. Жалоби против него множили ся, а що власть не знала місця єго побуту отже розписала за ним гончі листи. О скілько звістно задержав ся в середу у Відни і всїм, з котрими стрічав ся, говорив, що їде до Галичини, щоби старати ся о мандат до ради державної. Однако дуже здивував ся, коли приїхавши до Кракова був арештований. Згадати ще треба, що Орловскій перед роком на місце давного Kurjer-a Polsk-oгo заложив малий антісемітскій орґан Głos Narodu, котрого підбурюючі статьї причинили ся до брутальних розрухів в Кракові в послїдних днях."

Епільоґ уличних забурень в Кракові. Оногди відставила краківска поліція 11 найвизначнїйших участників суботнїшних непорядків в Кракові. Всї они стоять під закидом злочину публичного насильства. Поліція зуставила таку статистику шкоди і побитих шиб: В однім мешканю убило камінє папугу і подерло занавіси при вікнах; в улици Кармелитскій розбито лямпу з чого повстав огонь і наробив шкоди; при тій самій улици ушкодило камінє фортепян; одну жінку скалїчено в руку. Найбільше шиб розбито при ул. Кармелитскій, бо в 51 мешканях, при ул. св. Ґертруди в 45 мешканях, при Бродскій в 27, в ринку 13 і т. д. Загалом стовчено 1500 шиб. Вартість шкоди перевисшає 1000 зр. Найбільшу шкоду потерпів один мешканець при ул. Кармелитскій, бо стовчені у него шиби представляють вартість 44 зр. Школа жінок им. Баранецкого при ул. Кармелитскій виказує шкоду 30 зр. а клюб циклістів 20 зр. Богато вікон повибивано дїйстно бідним людям. Одному крамареви розбито всї горшки на Щепаньскій площи, де находив ся єго склад під голим небом. Втягнено на них візок і устроєно їзду по горшках; шкода виносить 25 зр. Статистика виказує, що на загальне число побитих шиб, кількадесять припадає на касарнї і мешканя войскових.

О. Исидор Коржиньскій, игумен монастиря оо. Василіян в Погони, котрий кілька лїт тому назад заявив був публично перехід свій на православіє і дїйстно довершив був в Чернівцях, повернув дня 1 н. ст. цвітня до греко-кат. церкви. Обряд поверненя як і виреченя ся публично апостазії відбув ся по відправлених реколєкціях при великій участи вірних в церкві оо. Василіян в Бучачи.

З Борщева пишуть нам: День 4 н. ст. цвітня зазначив ся в нашім містї двома пригодами, бо того дня украли невислїджені доси злодїї троє коней вартости 300 зр. у Василя Дроздовского, бурмістра борщівского, і того дня глина так тяжко засипала одну жінку, що мала надїя удержати єї при житю.

Дѣло