День тиші тривав в Україні, вважайте, до середи. Після дня голосування країна отримала три дні перепочинку і, здавалося, не сильно квапилася переступити через крес першого туру – важкого, але вже якогось звиклого і передбачуваного. Фіналісти не форсували темпу в період кількаденного межичасся і загалом не давали про себе чути. Натомість чувся лише шурхіт бюлетенів, котрі підраховували у виборчих комісіях – швидко і безпомильно, як ніколи досі.
Класика жанру: супротивники мусіли віддихатися й обдумати нові тактики в затишші перед боєм. Хоча прізвища учасників повторного голосування були очікуваними, але… Вперше в історії українських виборів кандидат-лідер виходить до другого туру з 30% голосів – найменшим показником серед усіх попередніх фіналістів. І вперше в історії його конкурент набирає менше 20% (а властиво 16%). А отже, обидвом кандидатам доведеться докласти шмат зусиль задля того, щоби заручитися підтримкою більшості – у становищі нового вибору опинилося 54% виборців, не враховуючи тих, які ще прийдуть уперше – попри те, що різниця в рейтингах між конкурентами наразі є вагомою.
Власне, тому й було дивно, що пауза у виборчій кампанії тривала так довго. Про Петра Порошенка – якийсь час здавалося, що він уже навіть не відіграватиметься. Бо саме Порошенкові, більше, ніж його конкурентові, було необхідно наповнювати виборчу кампанію новими думками і розпочинати роботу над помилками у експрес-режимі, не гаючи ані дня з цих трьох тижнів. А тут у середу конкурент завдає удару в несподіване для штабу Порошенка місце, вдарячи одночасно по гонгові перед другим туром: дебати!
Відповідь Президента пролунала на диво швидко. Звернення записують уночі. Порошенко без краватки. Контрастом до відеокліпу Зеленського – Президент стоїть на місці, відео записане без монтажу.
У цьому зверненні видно зміну, з якою Порошенко продовжуватиме боротьбу в другому турі. Відтак це не просто відповідь на виклик від Зеленського (щось у стилі #icebucketchallenge, пригадуєте таке?), а вихід із новим образом у найважливіший етап кампанії.
Петро Порошенко вперше вживає щодо Зеленського ім’я з по-батькові – «Володимире Олександровичу» – незвично для кандидата, який увійшов у ці вибори з іміджем «простого хлопця» (та й узагалі абревіатурою замість прізвища). Порошенко не намагається принизити Зеленського характеристикою «маріонетки Коломойського», як робив іще в неділю (на що сам Зеленський образився – і навіть вимагав вибачення у «стадіонному» відео), а випробовує серйозністю. Бо дійсно ж, уявіть собі, до нього звертатимуться «Володимире Олександровичу» і голови районних адміністрацій, і навіть Володимир Володимирович [Путін]. Бо функція, котру він, Президент, наразі втілює, вимагає бути серйозним. Вимагає залишатися до ночі при роботі, вимагає приймати виклики, кинуті опонентом. Тривожна музика. Стадіон так стадіон.
Процес, котрий почався далі, після обміну першими репліками, навряд чи годиться назвати підготовкою до дебатів. Дебати про дебати є технологією – передусім для штабу Володимира Зеленського, котрий силкується перетворити другий тур виборів на шоу чи хоча би підшукати собі доброї відмазки для відмови від дебатів. Стратегія ж Порошенка – і в цьому вона, безумовно, збігається з інтересом виборів об’єктивно – досягнути очного зіставлення кандидатів, живої між ними розмови. А як ні… хоча би спільного походу до медиків.
На жаль, справа може не дійти до самих дебатів. Утім, зіткнення вже почалося.
Петро Порошенко досить хвацько ввірвався у шоу-бізнесову складову кампанії, стосовану Зеленським, і не просто відбив атаку, а вдало контратакував. Штаб Зеленського на третій день уже не видавав відео з захцянками на дебати. І, напевне, взагалі жалкує, що почав увесь цей квест, усю цю історію вкупі з ідеєю про медичний огляд.
Хто не в курсі, на початку тижня серед медій почали ходити чутки, що на Володимира Зеленського мають компромат, пов’язаний зі спробою закинути йому вживання наркотиків. Ну, під час виборів коїться всіляке – чорний піар всмоктує у кампанію і не такі побрехеньки. Втім, команда Зеленського навпаки здійняла навколо себе ще більше підозр, а кожен новий «креатив» скидався на виправдовування, часто невдалі.
Володимира Зеленського відгороджують від дебатів, а особливо дебатів «традиційного» формату. Втім, справа йде до того, що відмова – ще й після такої бравади – ніяк не мине без репутаційних втрат.
Цілий прошарок «просунутих» виборців Зеленського, а це відомі у медіях ліберали та «оптимісти», сам агітує улюбленця не встрявати у дискусію. Зеленський іще, розумієте, навіть не заніс своїх ніг у АП – а йому вже це даровано. Даровано легковажити демократичними практиками. Даровано прибрехати. Даровано вибирати, які норми законодавства виконувати, а які ні (це, до речі, не пересада: речник штабу Зеленського Дмитро Разумков під час експертної дискусії в «Укрінформі» сказав, що Зе-команді не цікаво, що там пише постанова ЦВК про дебати, бо вистачить закону про вибори Президента).
Розуміється, інша думка заперечить: «А Порошенко демократичними практиками хіба не легковажить?!» Легковажить. Але подивімося на обох. Андрій П’ятов пропустив у ворота української збірної кількадесят голів. Це, до речі, коштувало нам не одної поразки – разом із численними перемогами. Хлопака з «95-го кварталу» не пропустив жодного голу – бо жодного разу на воротах не стояв. Якщо в нас уже постало питання про те, щоби змінити воротаря – то, може, спробуємо хоч раз ударити м’ячем по воротах?
Достеменно відомо одне: 19 квітня, в останній день виборчої агітації, на UA:Першому таки відбудуться дебати, хоч би хто на них прийшов а чи не прийшов. Закон встановлює свої вимоги і до хронометражу, і до порядку дискусії. Якщо прийдуть обоє – дебатуватимуть поміж собою, якщо прийде один – відбуде ефір наодинці. Не прийде ніхто – зі слів Зураба Аласанії, суспільний мовник приготує несподіваний ефір навіть без кандидатів.
UA:Перший, звісно, не має монополії на дискусії між кандидатами. Дебатів може бути багато, вони можуть бути у різних форматах, і не лише на стадіонах. Основне – вписатися у виборчі фонди та критерії законодавства щодо агітації. Навіть не так: основне – добра воля сторін.
У п’ятницю об’єднання «Виборча рада UA» запропонувало власний формат дебатів – кандидатів закликали прийти на дискусію з інтелектуалами та громадськими діячами, аби обговорити пріоритети їхніх президентур. Формат передбачає участь обидвох конкурентів одночасно і прямий ефі – утім, склад учасників від неурядового сектору настільки знаменитий, що було би цікаво подивитися навіть на те, як експертне середовище проводить ці зустрічі з кандидатами поодинці. На жаль, Євген Бистрицький з однодумцями не зняли з цього приводу відео (це був жарт) – можливо, тоді «Виборчій раді» вдалося б ефективніше догукатися до кандидатів.
Зрештою, країні перед звершенням відповідального вибору дійсно дуже бракує серйозної та чесної розмови. У випадку, якщо ще не всі поринули у світ шоу.
КОМЕНТАРІ
Голова правління Комітету виборців України
Олексій КОШЕЛЬ:
На стадіоні має бути мінімум політичних «ультрас»
– На превеликий жаль, протягом минулих днів іде дискусія про форму, але не зміст дебатів. У той же час хотілося б нагадати, що стаття 62-га закону про вибори Президента України чітко передбачає обов’язковість дебатів. І, в кожному випадку, скільки б не було «раундів» дебатів, 19 квітня в ефірі Суспільного телебачення ми обов’язково побачимо дебати, із кандидатами чи без кандидатів.
Неучасть кандидатів у дебатах не є прямим порушенням законодавства. Однак, на маю думку, ми будемо мати всі підстави вважати, що йдеться про публічно висловлену неповагу кандидата до закону. Наразі добре, що кандидати принаймні публічно заявляють про обов’язковість участі у дебатах.
Закон не регулює місця проведення дебатів, але є постанова ЦВК від 5 травня 2014 року про порядок проведення дебатів, і ця постанова чітко вказує, що дебати відбуваються в приміщенні НСТУ за адресою вулиця Мельникова, 42, місто Київ. Постанова також передбачає чіткі часові рамки проведення дебатів – дебати відбудуться з 20-ої до 21-ої години, впродовж часу, передбаченого постановою ЦВК – 60 хвилин безперервного ефіру.
Вважаю, що було б чудово провести дебати і на стадіоні «Олімпійський», як про це заявляли представники команд кандидатів, а після того – і другого «раунду» дебатів у приміщенні суспільного мовника.
60 хвилин – це багато чи мало? Наприклад, дебати у Франції відбувалися впродовж 2 годин, дебати в Польщі відбувалися впродовж 1,5 години, дебати в США йдуть упродовж 3 раундів по півтори години і навіть більше. Тому, вважаю, навіть якщо використовувати спортивну термінологію, то на «Олімпійському» мало би бути не менше двох таймів по 45 хвилин. І з мінімальною кількістю політичних «ультрас».
Шеф-редактор видання «Детектор медіа»
Наталія ЛІГАЧОВА:
Хоч на Місяці, але дебатуйте
– Щойно будуть оголошені результати першого туру виборів, ніхто не заважає кандидатам домовитися про будь-які дебати в будь-якому місці – хоч на Місяці – і з будь-яким ведучим. Але ми маємо усвідомити одне: суспільство чекає цих дебатів не заради шоу, а заради того, щоби зрозуміти, кого нам треба обирати Президентом на майбутні 5 років.
Те, що зараз відбувається, – один кандидат образив одного, інший кандидат ставить ультиматум: «Я чекаю 24 години…» Вибачте, ми зараз дискутуємо про долю країни, яка перебуває у стані війни! І я як виборець маю почути відповіді на запитання по всіх важливих темах.
У мене як виборця є дуже багато запитань до чинного Президента, але що стосується геополітичної тематики або ставлення до відносин із великими державами, великими міжнародними організаціями – в мене є розуміння, чого чекати. Він багато разів декларував [позицію щодо зовнішньополітичного вектора держави], і ним була ініційована поправка до Конституції про євроатлантичну інтеграцію.
У той же час, я беру статтю Сергія Лещенка, який консультує Володимира Зеленського, і читаю: «…головною метою штаб чинного Президента вибрав витягнути Зеленського на дебати і втопити його в негативі, безперервно атакуючи через кожен привід». Ми вже бачимо, як трактуються дебати. Така справа… «Ще одна тактика стоятиме на тому, щоб атакувати Зеленського з твердженнями, що він проросійський – щоби примусити його захищатися і перейти в риторику націоналіста, таким чином відвернувши від нього східноєвропейського виборця. Ознака цього – спроби витягнути із Зеленського обіцянки щодо НАТО, згадка про котре діє як червона ганчірка на частину виборців Східної України».
Соррі! Я хочу зрозуміти: це позиція Зеленського, чи це позиція тільки Лещенка? Бо тут курс на НАТО ставиться у негативний контекст, ставиться рівність між націоналізмом і курсом до НАТО (який вже занесений у нашу Конституцію). І тому, перш ніж прийти на виборчу дільницю, я хочу зрозуміти, чи після обрання нового Президента курс на євроатлантичну інтеграцію залишиться тим, яким він є зараз згідно з Конституцією, чи будуть спроби його згорнути, як уже було за Віктора Януковича? Саме для цього я хочу дебатів.
Протягом кампанії лідери гонки жодного разу не вийшли на дебати одне з одним. Кожному телеканали надали можливість піаритись, кожному з них надали можливість «теплої ванни». Або в інформаційних форматах – як у Порошенка. Або в розважальних форматах – як дав змогу телеканал «1+1» піаритися майже цілодобово. І це абсолютно нова технологія. Яка викликає в мене багато запитань.
Ми, виборці, хочемо дебатів заради конструктивної дискусії, а не заради шоу, і закликаємо до цього обох кандидатів. Не треба шоу.
*Коментарі з дискусії в «Укрінформі» «Дебати кандидатів у Президенти: чи потрібні виборцям і про що?».