◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Торжество Костюшка у Львові розпочалось нинї о годинї 6-ій рано "гейналом" з ратушевої вежі, відограним міскою "Гармонією". Потім музика переходила в супроводї великої товпи народу по улицях міста і грала патріотичні польскі пісни. На перехрестю улицї Третього Мая і улицї Костюшка "Гармонія" відограла польонес Костюшка і "Jeszcze Polska nie zginęła". Mіcтo вже від вчера вечера пристроюєсь хоругвами. З камениць повівають хоругви найбільше польскої або галицкої краски. У вікнах декуди понастановлювані транспаренти з зображенями Костюшка, Ґловацкого, Киліньского, а довкруги них їжать ся коси й ратища. Наоколо віконних рам готові лямпи дожидають змерху і сїрника. Каса ощадности мабуть закасує всї будинки своїм освітленєм, також видїл краєвий готовить ся до величної илюмінації, та й взагалї у Поляків і жидів приготованя до илюмінації відбувають ся горячково. По костелах і в жидівскій божници при улици Жовківскій відправлено богослуженя.

 

Траґічна смерть учителя. Зі Стрийщпни пишуть нам: Дня 31 н. ст. марта візитував инспектор Мариняк школу в Угелнї повіта стрийского. Невдоволений, що не знайшов актів шкільних в порядку, робив инспектор Mариняк острі вимівки учителеви Маречкови і той в наслїдок зворушеня упав в сали шкільній і до кількох секунд закінчив житє. Покійний, трудолюбивий учитель, лишив вдову і троє незаосмотрених дїтей.

 

З Черновець телєґрафують до Kurjer-a Lwowsk-oгo, що д-р Сильвестер Дашкевич, бувшій редактор черновецкої "Буковини", мав убити вистрілом з револьвера жінку, дитину, а відтак себе. Скілько на сїй вістцї правди і яка причина сего страшного поступку, поки-що не знаємо.

 

Сміх яко лїкарство. Д-р Феликс Бремон помістив в Journal de l' Hygiene статью о впливі веселости духа на людскій орґанізм. "Будьте веселі — пише — єсли хочете виздоровіти!" — Сміх на єго погляд, єсть знаменитим средством у всїх недугах утроби, а навіть в гістци. Бремон покликує ся на мнїнє бувшого штабового лїкаря фльоти францускої проф. Томаса. В недугах грудних має сміх також лїчничі прикмети, як ручить Бремон, бо впливає на переношенє воздуха з грудей до верхних частей легких і своєю струєю очищує их стїнки. Автор цитує дальше щасливі случаї пукненя грозячих удушенєм боляків в горлї, під впливом нападів спазматичного сміху. Бремон радить яко гиґієнічне средство читанє веселих творів і каже, що веселість і сміх мають дуже добрий вплив в годинах пообідних, бо причиняють ся дуже до травленя. Не обмежуючи ся на тих примірах, наводить Бремон факти историчні і покликує ся на лїкарскі поваги. У Франції за панованя короля Генрика IV. занедужав кн. де Анґулєм на уперту пропасницю, на котру тогдїшна медицина не мала средств. Секретареви князя прийшло на гадку розірвати недужого сміхом. Не вважаючи на свій старшій вік, одїв ся як блазень і став скакати довкола ліжка недужого, котрий почав сміяти ся. Від сеї хвилї почув полїпшенє і постепенно вертав до здоровля.

 

Дрібні вісти. Кардинал Дунаєвскій приїхав дня З1 н. ст. марта до Риму, щоби подякувати папі за енцикліку до польских епископів і за опіку папи над краківским університетом. — Намістництво дозволило Іос. Буркови, учителеви в Олешичах, змінити родове назвище "Бурек" на. "Воленьскій". — В Парижи помер славний фізіольоґ Бровн-Секар, — У Львові упокоїв ся Віктор Фльоріяньскій, контрольор карного заведеня для мужчин. — Доповняючій вибір посла до ради державної з курії більшої посїлости в окрузї виборчім Бохня-Бжеско-Величка, на місце пок. Беноого розписаний на день 4 н. ст. мая. — В. Лускина, польскій маляр і автор повісти Wielki rok, друкованої в Kurjer-ї Lwowsk-ім помер дня 4 н. ст. цвітня в Кракові.

 

Дѣло

04.04.1894

До теми