[Справа руских написей на виставі краєвій. — Кривдженє руского язика на почтах і на зелїзницях державних.]
З відповіди проф. В. Шухевича "Галичанинови", поміщеної в 47 н-рі "Дѣла", довідались ми, що лише в двох секціях вистави, в етноґрафічній і музичній, єсть яко-тако запевнена рівноправність мови рускої з польскою, дякуючи впливови тих одиниць рускої народности, котрі в згаданих секціях засїдають, — в других же секціях руского язика не увзгляднено. Сказано, що і в тих секціях треба було Русинам упімнутись. Нехай і так, але сли вистава називаєсь і єсть "краєвою" [а не польскою "костюшківскою", як величають єї деякі дневники польскі] то вже в засадї повинна стояти рівноправність обох краєвих язиків. Тимчасом того нема. На плякатах виставових напись на малюнку лише польска, хоч повинна бути в обох краєвих мовах... На виставі будуть віддїли і павільони побудовані з публичних фондів, н. пр. видїлу краєвого, ц. к. краєвої ради шкільної, університету і політехніки, почти і телєґрафу, міністерств рільництва і торговлї, ґенеральної дирекції зелїзниць державних і т. д. Побачимо, чи всюда, — де се залежить від институцій чи то краєвих чи державних, буде увзгляднений язик рускій!
При сїй нагодї мусимо звернути увагу на маловаженє руского язика дирекцією почт і телєґрафів та ґенеральною дирекцією зелїзниць державних, підлягаючими міністерству торговлї. На почтї, від часу, як уступив п. Шіфнер а єго місце заняв п. Сеферович, змінило ся для Русинів на гірше. Справу сю порушив посол д-р Король в соймі, а свідчать о тім і що раз частїйші наріканя і жалоби Русинів по дневниках. Так само стало ся і на державних зелїзницях, по уступленю Нїмця бар. Чедика а обнятю дирекції д-ром Билиньским. Від коли удержавнено зелїзницю Кароля-Людвика — не появила ся нї одна таблиця з рускою написью, ба що більше, навіть на місце старих таблиць [н. пр. у Львові] кладе ся нові лише з написами польскими і нїмецкими...
Се мабуть той "uсisk Polaków przez Rusinów we wschodniej Galicyi", про котрий ми остатними часами стілько начитали ся в дневниках польских...
[Прим. Редакції. Порушені нашим Bп. Дописувателем справи дотикаючі почти і зелїзниць державних повинні наші посли з цїлим натиском піднести в радї державній підчась дебати буджетової при буджетї міністерства торговлї. Коли директором зелїзниць державних став д-р Билиньскій, відпоручники "Народної Ради" предложили єму кривди руского язика на зелїзницях державних у всхідній Галичинї і просили єго, щоби дальше ступав дорогою свого попередника, бар. Чедика, котрий почав кривди ті поступінно усувати. П. Билиньскій обіцював і завірював, що так буде, а однакож так не дїє ся. Длятого — як кажемо — рускі посли повинні справу сю піднести рішучо в радї державній.]
Дѣло
03.04.1894