Українська Національна Рада приступила до нарад над рамовим законом про земельну реформу. На її рішення жде не лиш український народ, але — можна сміло сказати — ціла Европа.
Земельна реформа се проблєм старий, так як стара історія народів. Історія доказує, що се найтруднійший проблєм, який коли небудь приходило розвязувати. Через аґрарну реформу падали не лиш правительства, але цілі держави, народи. Влучно розвязати її, се значить здати найтяжший політичний іспит зрілости не то перед українською суспільністю, але перед цілим світом. А сему іспитови має піддатися кождий член Національної Ради в хвилі піднесення руки за або проти. Вигляд земельної реформи буде яскравим образом ceгo великого "Я" нашого законодатного тіла.
Ухвалити її, значить показати правдиве лице перед кождим членом української суспільности; перед державами Европи, котрим прийдеться на сій основі оцінювати здібність і животну силу Української Републики, перед ворогом, котрий буде в ній шукати мотивів до ковання для себе зброї проти нас.
В ній має присвічувати безперечно ідеал добра українських селянських мас. Але задивлені в селянські маси, не можемо забути, що в земельній реформі мусить просвічувати добро всіх наших верств суспільности, почавши від робітника, ремісника, промисловця, торговця, аж до інтеліґента-пролєтара, та влучне унормовання будучого взаїмного пожиття сих суспільних верств. Вона мусить без сильно потрясаючих суспільним орґанізмом анархістичних переворотів відповісти здоровому розвоєви всіх галузей суспільного господарства, бож тільки всі вони разом як вислід здорової економічної політики можуть скріпити внутрішний політичний, просвітний і економічний розвій суспільности, дадуть суспільности трівкі основи державного істновання, силу, повагу і значіння державі на вні.
Тому беручи під poзвагу питання поділу ґрунтів, не можна ні на хвилю забути, чи якраз такий поділ ґрунтів, а не инший, уможливить піднесення рільної культури, ремесла, фабричного промислу, передовсім рільного, торговлі, просвіти і т. д. Підкосити нерозважним рішенням одну галузь суспільного господарства, значить завдати суспільному орґанізмови рану, котра може розятрити весь орґанізм.
Мусимо бути свідомі сього, що земельна реформа заважить, на взаїмних відносинах України до сусідних та дальших держав та народів. Від реформи буде у великій мірі залежати їх оцінка про політичну вартість Української Републики, їх прихильність чи ворожий настрій до нас.
Рішенням сим дамо доказ без дипльоматичних пертрактацій, чи хочемо бути прихильниками чи ворогами. І в сім напрямі мусить мати кождий член Національної Ради ніжне вухо і бути свідомим сього, що може він одинокий рішить; хто може стати прихильником: Лєнін чи Вільзон. Може одначе причинитися до сього, що представники обох ідей будуть нашими ворогами.
Ніжна отже мусить бути совість, великий політичний розум, умілість схоплювання не одного моменту, але цілости. При погляді на цілість мусимо жертвувати не одну уступку.
Як воно нерозважно, а прецінь так часто в нас рішає утерта тепер фраза: "Бо так хоче народ" — як також твердження: "Не обходить мене народ, лиш моя власна совість".
Коли ми не рішені, то виявимо о много більшу політичну зрілість, коли сей проблєм відложимо ще на тиждень чи два.
Памятаймо, що за нашим кроком слідить не лише наша суспільність, не лише европейський світ, але кроком сим беремо на себе відповідальність за долю наших будучих поколінь.
Република