В большевицькім царстві.
Що робиться зараз в тих частинах України, які заняті большевиками, про це свідчать доклади селян, депутатів на губерніяльнім з'їзді совітів у Київі. В простих безхитросних розказах делєґатів від ріжних повітів Київської губ. намальовано було жахливу картину анархії, яка зараз панує в губернії. Скрізь по губернії розїжджаються банди, які називають себе совітським військом, вчиняють грабіжі, знущаються над населенням, роблять погроми. Ось що розказує делєґат від Чорнобільського повіту:
Чорнобильський повіт знаходиться в руках ріжних місцевих отаманів, які всяк і безсоромно знущаються над населенням. Там де проходили отряди цих отаманів, особливо ті, котрі оперували в м. Чорнобилі і містечку Хабно, під начальством отамана Лазинюка залишилось поле. Всі оселі було стерто ними з лиця землі. Безглуздо й дико вбивали вони по доносах та підозрінню. Ограбували всі фільварки, не залишивши ніде ні одного коня, всі магазини звідки забрали весь товар. А тепер ці отряди обявили себе партизанськими совітськими полками. Необхідно вжити всіх заходів аби ці банди які називають себе совітською владою, було забрано від нас.
Делєґат від м. Ірпеня і околишних сіл висловив, що становище в селі надзвичайно сумне. По селах панує бандитський настрій. Більшість займається грабіжем околищних лісів, ставів, мородерством через що виникають постійні сварки й бійки. Що до орґанізації совітів, те на думку докладчика, з них не вийде ніякого толку, бо у совіти пролізли офіцири й буржуазія.
Делєґат київського повіту Куренний заявив, що селянство ні за що не погодиться на кумуни: Про большевиків з селянами можна балакати. Але про кумуни ні в якому разі, бо всі закричать: "ми тобі дамо комуну". Потребуйте сказати селянам, що вони гуртом будуть обрабляти землю і получать скажемо однаково по пів фунта хліба, так вони ні за не згодяться на це. Другий докладчик від Київського повіту вказує на те що: — "селяне відносяться до нової влади недовірчиво, не виявляють активности і не знають що робити".
Сіоністичні домагання перед мировою конференцією.
ЛЬОНДОН (Райтер). Дня 27. лютого в Раді десятьох відбулося засідання міністрів і представників союзних держав. Туди прибули представники сіоністичної орґанізації проф. Вайцман і Наум Соколов, а також представники французької й ин. сіоністичних орґанізацій. Соколов, Вайцман і Усишкін були речниками жидіського народу перед мировою конференцією. Вони предложили конференції домагання жидівського народу на признання його історичних прав на Палестину, щоби там покласти основи свойого національного істнування. Дальше домагалися вони: 1) Признання суверенности над Палестиною Союзови народів й заіменовання Анґлії мандатарем й управителем краю. 2) Створення в Палестині таких політичних і адміністрацийних умов, які гарантувалиби основання жидівської держави й зробили можливим утворення автономного суспільства.
ПАРИЖ. Дня 1 марта велися дальше переговори Ради десятьох зі сіоністичною делєґацією. Вайцман говорив по анґлійськи, Соколов по француськи, Усишкін по гебрайськи. Меморіял, який передали сіоністи, датований 3. лютого має синьо-білий заголовок і підписаний льордом Ротшільдом, Соколовом, Вайцманом, Розевим (в імени сіоністичних орґанізацій Росії) Юліяном Маком й иншими членами сіоністичних орґанізацій Америки.
Границі Палєстини.
Про границі Палєстини сказав Вайцман перед мировою конференцією таке: Під Палєстиною ми розуміємо цілу історичну Палєстину від Бер-Зеба й Середземного моря аж до геджаського шляху, щоби там як народ могти широко жити й дихати. Конференція настроєна до сих домагань прихильно. Успіх є вже се, що Франція вповні годиться, щоби протектором була Анґлія.
Український голос