Росія заявила Європейському судові, що має владу над Сенцовим.

 

Європейський суд з прав людини завершив стадію комунікації з урядом Росії щодо скарги українського режисера Олега Сенцова, ув’язненого в Росії до 20 років позбавлення волі у вигаданій справі «кримських терористів». Відтак справа вийшла на фінальну стадію. Втім, оголошення рішення відбудеться вже після того, як суд розгляне міждержавний позов «Україна проти Росії» щодо Криму.

 

Про це повідомляє російське видання «Вєдомості» з покликом на адвоката міжнародної «Агори» Наташу Добрєву, котра відстоює інтереси Олега Сенцова у Страсбурзі.

 

 

Європейський суд вступив у комунікацію з російським урядом у вересні. Суд надіслав до офіційної Москви сім запитань. Зокрема, ЄСПЛ цікавився тим, чи Сенцов перебував під юрисдикцією Росії на момент арешту 11 травня 2014 року, чи суддя, прийнявши рішення про арешт, був «посадовою особою, наділеною згідно з законом судовою владою».

 

Олег Сенцов трактує себе громадянином України і наголошує на тому, що на момент арешту він перебував поза російською юрисдикцією. Українець також ставить під сумнів статус судді, котрий ухвалював рішення про арешт.

 

Сенцов скаржиться на те, що він не міг передбачити, що його опозиційна діяльність, котру щонайбільше можна було кваліфікувати як хуліганство, потягне за собою звинувачення у важкому злочині. Олег вимагає 12 тис. євро компенсації за моральні збитки.

 

Росія ствердила через уповноваженого РФ в ЄСПЛ Міхаїла Ґальпєріна, що із 18 березня 2014 року РФ здійснює юрисдикцію на території Криму і є відповідальною за дії всіх держорганів.

 

Що ж до судді Київського районного суду вже окупованого Сімферополя Дениса Діденка, то, згідно з інтерпретацією Москви, на момент арешту Сенцова він був чинним суддею російського суду на підставі закону «про прийняття до складу Росії Республіки Крим», прийнятого 21 березня (закон передбачав, що Росія визнає легітимність суддів, котрі не відмовилися від громадянства РФ).

 

Зі слів юриста «Меморіалу» Кірілла Коротєєва, рішення ЄСПЛ залежатиме від позиції, котру йому доведеться сформулювати у справі за міждержавною скаргою «Україна проти Росії».

 

На думку експерта, російській владі буде досить важко підтвердити законність створених у Криму судів. Утім, прецеденти вже траплялися: кілька років тому Страсбург визнав турецькі суди на території Північного Кіпру, при тім, що присутність Туреччини в цьому регіоні ніким офіційно не визнана.

 

14.03.2019