◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

З Миколаєва над Днїстром пишуть нам: У нас завязав ся комітет в цїли мальованя нашої величавої церкви. Неусипним трудам п. Н. Герасимовича маємо дякувати, що комітет зійшов ся дня 1 марта, обговорив основно тую для Русинів важну і пекучу справу і вибрав з помежи себе видїл, котрого головою одноголосно вибрано п. Н. Герасимовича і инших пятьох членів. Мальованє церкви постановлено віддати п. К. Устияновичеви [має оно коштувати по-над 2.000 зр.] а позаяк теперішні фонди ледви 600 зр. виносять, то обдумано різні способи до збираня добровільних складок. Зараз на першім засїданю зложили присутні члени комітету 160 зр. Надїємо ся, що під розумним і симпатичним проводом п. Н. Герасимовича удасть ся се велике, красне дїло щасливо до кінця допровадити, а буде се найкрасша памятка єго хоч тихої але щирої і хосенної працї, якої не жалує для нашого простолюдина і нашої церкви.

 

Новий реґулямін для фіякрів у Львові. Намістництво установило новий реґулямін і нову тарифу оплат за їзду фіякрами в обсязї міста Львова. Важнїйші постанови того реґуляміну, відмінні від теперішних, суть такі: публичні повози подїлено на три катеґорії, а то: 1) фіякри парокінні для 4 осіб дорослих, 2) фіякри парокінні для 3 осіб дорослих або 2 осіб дорослих і 2 дїтей та 3) фіякри однокінні для двох осіб дорослих; ті фіякри не будуть мати передної лавочки. Дотеперішні фіякри ІІ. кляси знесено. Для парокінних фіякрів установлено тарифу мірно підвисшену, для однокінних знижено навіть деякі точки тарифи. Фіякри парокінні будуть мати числа ясно-червоні, однокінні ясно-сині. Новий реґулямін і тарифа будуть обовязувати від 1 н. ст. цвітня 1894. Тарифу на картонї можна купити в кождій львівскій книгарни по цїнї 5 кр. за штуку.

 

"Христіяньскій банк". Під таким именем завязало ся в Косові товариство задаткове, котрого відкритє відбуло ся дня 8 н. ст. марта. Литурґію після руского обряду відслужив священик з Москалївки о. Шанковскій, а латиньску місцевий парох кс. Борковскій. По богослуженю удали ся присутні до поміщеня банку, де предсїдатель д-р Корпиньскій виголосив відповідну промову, підносячи в нїй, що згадана институція заснована для користи селян і маломіщан, котрих експльоатували доси жиди. Відтак промовив директор банку Дерфлєр, подякувавши предсїдателеви за єго печаливість о добро населеня. Вкінци перечитано телєґрами і поздоровні письма, які надійшли від різних институцій і осіб та письменне благословенє вірменьского архієпископа кс. Исаковича.

 

На черновецкім університетї було в зимовім півроцї записаних 55 звичайних і 1 надзвичайний слухатель теольоґії, 206 звичайних а 47 надзвичайних слухателїв прав і 22 звичайних а 13 надзвичайних слухателїв фільософіи та 14 фармацевтів. Всїх разом було 358 студентів, між ними 75 надзвичайних. З тих було 276 з Буковини, 52 з Галичини, 4 з Долїшної Австрії, 1 з Чехії, 4 з Морави, 1 з Шлезка, 10 з Дальматії, 2 з Хорватії, 1 з Босни, 1 з Болгарії, 5 з Румунії і 1 з Россії. Після матерної мови було: 171 Нїмцїв, 111 Волохів, 34 Русинів, 29 Поляків, 1 Болгарпн, 3 Чехи, 5 Сербів, 1 Россіянин і 3 Вірмене.

 

Убійство лїсного. Дня 27 н. ст. вийшов лїсний з Комарівки до лїса на варту. Коли вечером не вернув до дому стали єго глядати і найшли на другій день трупа єго. Зараз повідомлено жандармерію, котра по довшім слїдженю виловила убійника дня 6 н. ст. марта. Єсть се селянин з Куропатник, що идучи до лїса на лови надибав лїсного, а коли прийшло між ними до суперечки вистрілив до него два рази і убив єго. Лїсний не міг боронити ся, бо яко не заприсяжений ходив ще без стрільби.

 

З Бережан доносять, що в звістній справі убійства одного з тамошних горожан уланом приїхав до Бережан авдітор зі Львова і веде слїдство. Улан признав ся вправдї, що бігав за дївчиною, хотячи єї бити, але перечить, мов би убив чоловіка. Признає ся, що ударив якусь жидівку дручком. Секція убитого виказала, що удар походив від якогось тупого предмету, отже имовірно, що улан убив єго тим дручком. — Сей день був як видко нещастний для Бережан. Показало ся именно, що того самого дня, т. є. 4 н. ст. марта напали улани на кравця Домбровского, що ишов з жінкою, покалїчили єго тяжко і вкинули до рова, щоби єго тим способом розлучити з женою.

 

Дрібні вісти. Дня 30 н. ст. марта с. р. припадають 30-лїтні роковини заснованя друкарнї Мих. Білоуса в Коломиї. — В користь товариства жидівских бухгальтерів устроїли жиди сими днями в Коломиї жидівске аматорске представленое, котре принесло 500 зр. доходу.

 

Дѣло

13.03.1894

До теми