Станиславів, 10. марта 1919.

 

Що значить Народня Република?

 

Се є держава, збудована так, що нарід має повну законну змогу здійснювати в ній свою волю. Отже держава, в якій нарід вибирає президента, вибирає законодатне тіло, голосує над найважнійшими законами (т. зв. референдум), ставить внески, які закони мають бути ухвалені (т. зв. право законодатної ініціятиви), має законом забезпечений вплив на виконуючу власть, — словом, користується такими політичними правами, що може законним шляхом в цілій повноті проявляти свою волю.

 

Є се державно-правні форми Народньої Републики.

 

Сі державно-правні форми дають народови змогу виповнити Народню Републику соціяльним змістом, який дійсно відповідавби народнім потребам, отже уладити політичне, культурне, господарське життя народу так, щоби всім громадянам запевнити свободу, рівність і добробут.

 

Тільки держава, яка має такі державно-правні форми і такий соціяльний зміст, є справжньою Народньою Републикою.

 

Для збудування Народньої Републики не вистане переміна державного і соціяльного ладу. Коли-б навіть така переміна наступила, новий ладне міг би вдержатися, коли рівночасно не наступить переміна внутрішнього світогляду цілого громадянства.

 

Цілий світогляд громадянина Народньої Републики мусить бути зовсім инший, ніж світогляд громадян дотеперішніх держав — не тільки монархічних але й републиканських.

 

В дотеперішних державах уряд, виконуючи власть, служив монархови або — в републиках — золотому теляти капіталізму. В народній Републиці уряд, виконуючи власть, повинен служити народови.

 

В дотеперішних державах народня маса слухала уряду тому, бо боялася його. Громадянин Народньої Републики повинен тямити, що шануючи волю уряду, шанує волю цілого народу, який сей уряд настановив.

 

Уряд, який виконувавби в Народній Републиці власть на свою користь, сповняв-би злочин супроти Народньої Републики. Так само сповнявби злочин супроти Народньої Републики громадянин, який не шанувавби уряду тому — "бо прецінь я сам той уряд установив".

 

До речі: Я бачив офіцира, який уважав за відповідне приступити на вулиці до президента У.Н.Р. для полагодження ріжних урядових справ. Думаю, що тому офіцирови дуже далеко до зрозуміння, що значить бути громадянином Народньої Републики.

 

Так само не розуміє своєї задачі той урядник, який сповняє свій уряд так, як за австрійських чи російських часів, не відноситься уважно до селянина і його потреб, полагоджує справи по протекції і т. п.

 

В соціяльнім життю громадянства панувала доси тенденція вивисшитися понад инших, збогатитися хоч-би кривдою співгромадян, хилитися перед сильнійшим, а давити слабшого.

 

Коли наше громадянство не позбудеться сих дотеперішних тенденцій, ми не збудуємо Народньої Републики. Де є велике богатство, там мусить бути і велика бідність. Де є ідолопоклонство перед високими, там є топтання низьких.

 

Я бачив таку сцену: Кілька офіцирів, вийшовши з концерту, сіли в авто й поїхали. А з иншої ґрупи долетіли до мене такі слова: "Ось що значить бути панами! Так — то розумію!" Думаю, що сі слова не свідчать про культуру громадянина Народньої Републики. Швидше повинен би знайти признання той, хто, займаючи високе становище в Народній Републиці, живе життям скромного громадянина. Але завидувати комусь "панської їзди", — се привички "старого світа".

 

Або чую, що хтось там хоче йти на якийсь концерт, але обовязково на першорядне місце, — на инші абсолютно не піде. Як далеко йому до світогляду громадянина Народньої Републики!

 

Наше громадянство — як по сей так і по той бік бувшого кордону одержало в спадщині по Австро-Угорщині й Росії громадянську культуру найбільш реакційних держав. Та культура проявляється не тільки тим, що високий топче низького, але й тим, що низький хоче стати високим на те, щоб міг топтати инших. І так замість змагання до волі й рівности маємо змагання до переміни роль. З такою культурою не збудуємо Народньої Републики.

 

Тому, обороняючи нашу країну від зовнішних ворогів, заводячи в ній новий державний і соціяльний лад, — кождий громадянин як одиниця і все громадянство як цілість мусить вести також перебудову свого внутрішного світогляду.

 

Тільки той може назватися громадянином Народньої Републики, який перевів ту перебудову. І тільки таке громадянство збудує і вдержить Народню Републику.

 

[Република, 11.03.1919]

 

11.03.1919