Американський президент Дональд Трамп відомий своїми дуже примітивними висловлюваннями та коментарями. Так, він хоч й виділяється своїми радикальними поглядами, але не становить винятку, засвідчує дослідження. Вже впродовж 100 років у політичній мові простежується зменшення ознак аналітичного мислення, натомість набирають сили самовпевнені та нескладні висловлювання, інформують науковці. Хоча в політичних дебатах спрощеність висловлювань Трампа виділяється-таки на загальному фоні.
Зображення: Gage Skidmore / CC-by-sa 2.0.
Американський президент Дональд Трамп відомий специфічним способом комунікації. Ще під час передвиборчих перегонів 2016 року науковці виявили, що він спілкується, як школярі початкових класів – він полюбляє речення з простою граматикою та нескладними словами.
Крім того, стиль мовлення президента насичений великою мірою самовпевненості та радше спрощеними висловлюваннями – навіть очевидною брехнею. Деякі вчені вбачають у мові його твітів навіть невротичну тенденцію. «Більшість науковців та коментаторів – неважливо, яку ідеологічну позицію сповідують – чи ліву, чи праву, – погоджуються з тим, що Дональд Трамп відрізняється від попередніх американських президентів, – сказали Кайла Джордан (Kayla Jordan) та її команда з Техаського університету в Остіні. – Чимало людей вважає, що простота й безпосередність Трампа – ключ до його популярності під час передвиборчої кампанії та впродовж першого року президентства».
Але чи Дональд Трамп та інші популістичні політики винятки з правил? Аби це з’ясувати, науковці оцінили понад 22 тисячі промов, радіовиступів, доповідей на дебатах та інших текстів американських президентів й англомовних політиків, оприлюднених впродовж останніх 228 років. З допомогою алгоритму вчені проаналізували тексти на предмет присутності в них типових ознак аналітичного мислення та мовлення, а також самовпевненості.
Лінгвістичними маркерами для певного типу комунікації є передусім так звані функціональні слова, пояснюють науковці. Тут йдеться про короткі, часто використовувані слова, що розкривають контекст або дають змогу створювати ярлики. «Аналітичне мислення схильне більше послуговуватися артиклями та прийменниками, – пояснили вчені. – Радше інтуїтивні мислителі натомість використовують більше займенників, допоміжних дієслів і прислівників». Чи на підставі цих ознак можна буде прогледіти певну тенденцію?
Тенденції у текстах американських президентів: присутність аналітичного мислення (зверху) та самовпевненості (нище). Зображення: Jordan et al. /PNAS.
З’ясувалося: «За всіх форм президентських промов аналітичне мислення зникає – в промовах, письмових зверненнях, передвиборчих дебатах або інавгураційних промовах», – повідомила Джордан та її команда. Ця тенденція простежується в американській політиці вже впродовж останніх 100 років, а серед політиків інших англомовних країна – приблизно з 1980 року.
Паралельно з цією тенденцією зростає самовпевненість у політичній мові. «Ці результати підтверджують той факт, що президент Трамп не взявся нізвідки, а радше становить собою новий прояв довготривалої політичної тенденції, – констатують вчені. – Рецепт Трампового успіху розробили майже за 100 років до моменту вступу його на посаду».
Однак з певного погляду Дональд Трамп все ж становить собою виняток. Жоден інший американський президент не мав настільки низького рівня аналітики в своєму мовленні. У питаннях аналітичного мислення промови американського президента на 30 пунктів відстають від загальної тенденції, засвідчують дослідження.
«Беручи до уваги спонтанну природу дебатів, можна дійти висновків, що мова Трампа відображає радше його природну схильність до менш аналітичного мислення», – констатує Джордан з колегами. Натомість офіційні промови Трампа, хоч і менш аналітичні, порівняно з загальною тенденцією, проте ця різниця становить 4-5 пунктів, засвідчило оцінювання. Ймовірною причиною може бути те, що промови Трампа на офіційних виступах пишуть інші.
Проте звідки береться ця тенденція – відхід від аналітичних тверджень і перетворення політики на все простіші, плакатні висловлювання? Аби з’ясувати це питання, Джордан та її команда задалися питанням, чи політична мова відображає загальний культурний феномен. Тож учені оцінили додатково понад два мільйони тестів з медіа, фільмів і телебачення, літератури – за останніх 200 років.
Несподіваний результат: у текстах жодного з видів науковці не виявили подібної, настільки постійної тенденції спрощення, як у політичних. Ні фільми, ні романи чи журналістські тексти не демонструють загального зменшення аналітичного мислення чи збільшення самовпевненості. Єдиний виняток: американський телемовець CNN. Ймовірним поясненням стало би те, що ця компанія тримає фокус на повідомленнях про політику, кажуть науковці.
«Тобто йдеться про первинно політичне явище», – констатують Джордан і її колеги. Що ж спричинило цей рух від аналітичних висловлювань, дотепер залишається нез’ясованим. «Ймовірною причиною є збільшення популізму в Європі та США, що зумовило необхідність переходу до доступнішої комунікації», – припускають науковці. Зміни в мас-медіа та поява можливостей спілкуватися через телебачення й Інтернет могли б стати двигунами цієї тенденції.
На думку дослідників, свою роль відігравати міг і третій чинник: «У часи, коли повсякденне життя стає все складнішим і непевнішим, особливо привабливими можуть здаватися ті керманичі, що проголошують інтуїтивні, самовпевнені розв’язки суспільних проблем».
Nadja Podbregar
Proceedings of the National Academy of Sciences (PNAS), 2019; 12/02/2019
Зреферувала С. К.