Конституційний Суд України опублікував на своєму офіційному сайті рішення про невідповідність Конституції статті 368-2 Кримінального кодексу Украни (незаконне збагачення), ухвалене за конституційним поданням народних депутатів.

 

У своєму рішенні Конституційний Суд підкреслив, що протидія корупції має здійснюватися винятково правовими засобами з дотриманням конституційних принципів та приписів законодавства.

 

На думку суддів, законодавче формулювання складу такого злочину як незаконне збагачення не може: покладати на особу обов’язок підтверджувати доказами законність підстав набуття нею у власність активів, тобто доводити свою невинуватість; надавати стороні обвинувачення право вимагати від особи підтвердження доказами законності підстав набуття нею у власність активів; уможливлювати притягнення особи до кримінальної відповідальності лише на підставі відсутності підтвердження доказами законності підстав набуття нею у власність активів, ідеться у повідомленні Конституційного Суду.

 

"Конституційний Суд України дійшов висновку, що стаття 368-2 Кодексу не відповідає вимогам чіткості, точності й однозначності, а тому суперечить юридичній визначеності як складовій принципу верховенства права, закріпленого у статті 8 Конституції України", – йдеться у рішенні суду.

 

КС зазначає, що стаття 368-2 кодексу не узгоджується з конституційним принципом презумпції невинуватості та з конституційним приписом щодо неприпустимості притягнення особи до відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів (право особи не давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів). КС категоричний: Конституція України не допускає звуження чи скасування вказаних гарантій стосовно окремих категорій осіб.

 

Також Конституційний Суд зауважив, що положення статті 368-2 ККУ сформульовані в такий спосіб, що сумніви стосовно законності підстав набуття особою у власність активів у значному розмірі можуть тлумачитися не на користь цієї особи та можуть розглядатися як підтвердження її незаконного збагачення, хоча згідно з частиною третьою статті 62 Конституції України "усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь".

 

"Законодавче визначення незаконного збагачення як злочину за умови, якщо сторона обвинувачення не виконує свого обов’язку збирати докази законності підстав набуття особою у власність активів у значному розмірі, уможливлює перекладення цього обов’язку зі сторони обвинувачення (держави) на сторону захисту (підозрюваного або обвинуваченого), що є неприпустимим з огляду на конституційний принцип презумпції невинуватості", – додали в КС.

 

Судді підозрюють, що суворість норм закону дозволить притягати до відповідальності осіб, котрі на законних підставах набули активів, однак не мають підтвердження законності підстав для набуття власності. "Таким чином, законодавче визначення такого злочину як незаконне збагачення дає змогу обґрунтовувати обвинувачення особи у незаконному збагаченні на припущеннях навіть тоді, коли йдеться про особу, яка законно набула у власність певні активи", – зазначили в КС.

 

Конституційний Суд України вважає, що вимога "раціонального пояснення" чи "раціонального обґрунтування" невідповідності між вартістю активів, набутих у власність особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та задекларованими нею законними доходами може бути встановлена законом "як вимога підтвердження доброчесності посадової особи та як превентивний засіб у боротьбі з корупцією", однак не може встановлюватися законом як обов’язок особи доводити свою невинуватість у вчиненні злочину та надавати докази в межах кримінального провадження.

 

Натомість обов’язок доведення вини посадової особи має покладатися законом лише на державні органи.

 

"Конституційний Суд України наголошує, що протидія корупції в Україні є завданням виняткового суспільного та державного значення, а криміналізація незаконного збагачення – важливим юридичним засобом реалізації державної політики у цій сфері. Водночас при визначенні злочином такого діяння як незаконне збагачення треба обов’язково враховувати конституційні положення, якими встановлено принципи юридичної відповідальності, права і свободи людини і громадянина, а також їхні гарантії", – резюмував КС.

 

27.02.2019