◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Митрополичій Ординаріят видав до Духовеньства під днем 26 сїчня до ч. 57 таке письмо: Додатково до тут. оповіщеня до ч. 644/Орд. з 1893 р. повідомляє ся, що на площи вистави краєвої буде також поставлений модель церкви рускої. Будова тої-ж церкви вже розпочала ся 19 метрів довга а 13 метри широка домородними майстрами в стилю властивім церквам званим гуцульскими. В тій церкві має бути устроєний музей старинностей церковних, чим представлена була би наша простонародна архітектура і всякі богацтва нашого церковного малярства різьбарства і пр., які по наших церквах ще хоронять ся і яким вже частію в часї зїзду археольоґічного не тілько велику стійність признано, но і звернено на них особливу увагу, а в наслїдок того отримали деякі брацтва значні субвенції так на удержанє як і на відновленє тих цїнних останків, свідчачих о нашій минувшости. Поручаєсь протоє Всеч. Духовеньству, єсли би які предмети того рода по церквах находили ся, тії-ж до дирекції вистави надсилати з виразною дописію: "дїл етноґрафічний". Близших пояснень удїлить радо референт секції етноґрафічної вистави краєвої п. Володимир Шухевич ц. к. професор [ул. Чарнецкого 26].

З Відня пишуть нам: Дня 17 н. ст. лютого відбула ся на університетї віденьскім промоція п. Кирила Студиньского на доктора фільософії. Субстратом до риґорозів була дісертація "Образ житя духового Руси в 16 і 17 віцї з особенним увзглядненєм питаня калєндарского". При головнім риґорозум испитували професори: д-р Ягич з літератур і граматик славяньских, д-р Їречек з исторії славяньских народів і д-р Фридрих Міллєр з порівнуючої граматики, а спеціяльно з язика литовского. — Треба замітити, що п. Студиньскій єсть першій доктор якій вийшов з поміж членів "Громади". В слїдуючім місяци надїють ся промоції одного члена "Громади" на доктора медицини.

Новий рабін у Львові. По трирічнім опорожненю посади рабіна старовірцїв у Львові по смерти Етінґера, вибрано вкінци рабіна Шмелькеса, котрий від 20 лїт єсть рабіном в Перемишли. Від 3 лїт панувала у Львові між жидами зажерта борба в справі вибору рабіна, а именно хотїли кагальники вибрати якогось Бондого, котрий однако перепав. Рабін Шмелькес єсть родом зі Львова і мав тут окінчити ґімназію.

Огнї. Оногди вечером повстав огонь в жидівскій біжници при ул. Шайнохи у Львові. Згоріли занавіси при вікнах, кілька лавок і поруче ґалєрії. Сторожа пожарна не допустила до більшого огню, тож шкода не велика.

В повітї бережаньскім в селах межи Поморянами а Нараєвом гинуть сего місяця кури. Селяне дуже зажурені, бо не у одного дріб сего року становить цїлий маєток. За яйця обганяють всяку потребу домашню: сіль, нафту, сїрники, омасту, та й не одна господиня лагодила ся за яйця купити собі та своїй дони на Великдень запаску та хустку. А тут виходить, що здаєть ся не будемо їсти на Великдень і свяченого яйця, не то вже крашанок, коли в однім селї гине денно до 50 курей і иншого дробу. А що буде під квочки, як так потягне дальше? Люде дуже посумнїли, бо ще собі одно лихо з того віщують. Кажуть, що в 1866 роцї так само гинули кури а потому наступила холєра, то й тепер таке віщують. Може оно і єсть яка звязь межи сею хоробою курячою а холєрою, але коли учені сего ще не дослїдили, то нехай би бодай які знатоки-аґрономи подали спосіб: як ратувати дріб від сеї наглої загибели?

В найвисшім трибуналї судовім лучила ся оногди подїя, котра може мати велике значінє політичне. В часї розправ над жалобою неважности, внесеною редактором ческої ґазети соціялістичної Rovnost, Чермаком, по виводах обох сторін другій презідент найвисшого трибуналу д-р Габієтінек виголосив плєдоє в ческій мові. Нїмецко-ліберальні ґазети обурені тою подїєю і накидають ся на презідента д-ра Габієтінка зі звістною злобою. Перебіг розправи представляють так: Д-р Габієтінек поспитав тихцем вотантів, чи они годять ся на жаданє виступившого з жалобою неважности, редактора Чермака, щоби плєдоє було виголошене по чески. Деякі з гофратів притакнули головами, а деякі не дали нїякої відповіди. Презідент уважав се мовчанє за притакненє і виголосив плєдоє по чески. Згадані ґазети покликують ся на §.27 статуту найвисшого трибуналу, де говорить ся виразно, що язиком урядовим того трибуналу єсть язик нїмецкій, тож і всякі промови мають виголошуватись по нїмецки. N. fr. Presse робить таку замітку: "В ері ґр. Таффого, помимо на пору Чехів, удало ся удержати найвисшій трибунал судовий в єго повній непорочности. Чи аж тепер в ері коаліційній мав би сей трибунал перемінити ся в многоязичний дивогляд?"

Дрібні вісти. Доповняючій вибір одного члена ради повітової з більшої посїлости в Золочеві відбуде ся дня 30 марта с. р. — Дня 22 н. ст. лютого відбуде ся в Стрілисках старих вінчанє п. Іос. Ганчаковского авскультанта судового зі Львова з панною Марією Гойвановичівною, дочкою властительки Стрілиск. — У Львові помер в суботу пополудни на удар серцевий професор ґімназіяльний Матїй Свитальскій в 49-ім роцї житя. — Після Kurjera aptekarsk-oгo було в 1893 роцї в Галичинї 843 лїкарів і 176 хирурґів. — Рада міска в Яворові надала почетне горожаньство дня 13 н. ст. лютого бурмістрови міста Фердинандови Парови, маршалкови повітовому ґр. Ив. Шептицкому і старостї д-рови Чесл. Невядомскому.

Дѣло