Загально звістна се річ, що вправи тїлесні дуже користно дїлають на здоровлє й сили чоловіка. Тому-то вже старинні Греки і Римляне вправи ті плекали і вважали их дуже важним підготовленєм до служби воєнної. В нинїшних часах нема нї одного народу просвіченого, котрий би не плекав вправ тїлесних і длятого подибуємо товариства ґімнастичні у Франції, Анґлії, Нїмеччинї, а в границях Австро-Угорщини народи, як Чехи, Серби, Словінцї, Хорвати, Нїмцї вже давно мають свої окремі товариства ґімнастичні звані декуди Соколами. В новійших часах і наші брати Поляки заходять ся коло введеня сокільскої орґанізації в своїх товариствах ґімнастичних. І наша Русь загадала заснувати у себе таке товариство сокільне, а перші загальні збори мають відбути ся в сю недїлю.
Першій рускій "Сокіл" у Львові має до-тепер 116 членів. Орґанізація сего першого руского товариства сокільного буде основана на статутї, котрого зміст поданий був в "Дѣлї" минувшого року. О скілько знаємо, засновують ся таки товариства також в Самборі, Чорткові, Яворові, Шклї і Рогатинї. На основі згаданого статута можуть рускі "Соколи" засновуватись також і на Буковинї, тож надїємо ся, що вскорі почуємо о засновуваню "Соколів" також і в тім краю.
Товариства сокільні, що заснують ся по більших містах і місточках, повинні старати ся о заснованє таких товариств по селах. А се не так тяжка справа, бо такі товариства можуть також повнити службу сторожи огневої, отже без сумнїву в кождій громадї найде ся кількох охочих молодих людей, котрі схотять вступити в члени, а найдуть ся і вислужені вояки, що можуть вчити початків ґімнастики, старші-ж люде і громади, коли побачать хосен з товариства, охотно причинять ся малими лептами і поможуть товариству придбати собі прибори ґімнастичні і пожарні.
З часом, коли львівскій Сокіл і Соколи по більших містах будуть мати вправнїйших учителїв, обзнакомлених з методою і системом сокільним, будуть могли сїльскі Соколи посилати спосібнїйших ґімнастиків на курси учительскі. Єсть гадка: при першім рускім Соколї у Львові вже тепер заснувати орхестру, тож можна надїятись, що сеся орхестра буде з часом розсадником і при нїй будуть виучуватись діріґенти, котрі відтак заведуть орхестри по селах і місточках.
Коли в котрім повітї зазначує ся по селах більше сокільних товариств, можна буде приступити до орґанізації повітових союзів, котрі після статута мають яко члени належати до головного союза руских Соколів в Галичинї і на Буковинї. Тож жваво до працї, Галичане і Буковинцї! роботи маємо богато! Наших же братів на Українї заохочуємо, щоб і они у себе засновували Соколів, а чей-же уряд на се позволить, бо се прецїнь товариства неполітичні.
У Львові 8 н. ст. лютого 1894.
Дѣло
10.02.1894