відбули ся вчера пополудни при участи звиж 100 людей в сали брідского маґістрату. Священиків прибуло лише 5, з интеліґенції світскої лише д-р Струміньскій.
Збори отворив адвокат д-р Должицкій і предложив на предсїдателя Михайла Гаврилюка, селянина з Поникви. Сей, подякувавши за вибір, покликав Ив. Ничая на секретаря.
По заявленю п. Громницкого, що єго візвали "Народна Рада" і "Русская Рада", щоби він станув перед виборцями і виголосив кандидатску бесїду, виступив д-р Дольницкій і заявив, що і він також виступає яко кандидат а то на порученє селяньского виборчого комітету в Бродах.
[В тій хвили появив ся в сали комісар правительственний п. Телаховскій і зазначив, що староство не було повідомлене про збори. — П. Мончаловскій (відпоручник "Русскої Ради") звернув увагу презідії, що про збори виборцїв не потреба доносити до староства і присутність комісаря на них єсть противзаконна. — Мимо того президія не супротивила ся присутности комісаря і п. Телиховскій остав ся в сали.]
По тім интермеццо забрав голос предсїдатель Гаврилюк і обговорюючи причини збору виборцїв, висказав жаль, що на збори не прибув пос. Барвіньскій. "Чи може селяне злі для него? Коли єго ставлено кандидатом на посла до ради державної, обіцював дуже богато, а однак з того нїчого нема. Видно, що сей посол не дбає про виборцїв і нужда селян не лежить єму на серци".
Потім д-р Должицкій зазначив, що мандат брідскій дуже важний, то й селяне заинтересували ся вибором, завязали комітет, і той комітет поставив єго кандидатом. Селяне мусїли приступити до роботи самі, бо "духовеньство их опустило і не дбає про селяньство".
П. Громницкій попросив в-друге о голос, щоби виголосити кандидатску бесїду, бо й єго візвано, щоби представив ся виборцям.
Предсїдатель М. Гаврилюк почав нарікати на роздъл серед интеліґенції. Селяне гинуть з нужди, межи ними нема партій, тож нехай беруть ся солідарно до дїла — Сел. Вас. Черняк піднїс, що з брідского повіту хотъв би кождий стати послом. Селяне завязали свій комітет без помочи интеліґенції, тож нехай они самі виберуть посла по своїй воли. Доси єсть вже чотирох кандидатів, а може бути, що появить ся ще оден. Найлїпше буде приступити зараз до голосованя над кандидатурами — і бесїдник ставить внесенє, щоби зібрані заявили ся, чи стоять за кандидатурою п. Барвіньского, чи нї? — Предсїдатель піддав се внесенє під голосованє. За кандидатурою п. Барвіньского не заявив ся нїхто.
П. Громницкій попросив третій раз о голос, але не дістав єго, бо забрав слово д-р Должицкій і виступив против п. Громницкого. "Єго — сказав — не було ще в Бродах, як уже селяне почали свою передвиборчу роботу і поставили кандидатом мене. Тимчасом п. Громницкій насильно добиває ся кандидатури. Я не самозванець, я стаю з рамени селяньского комітету виборчого, єго слухаю, а що сей комітет визначив менї речинець до виголошеня кандидатской бесїди на 14 н. ст. лютого, то тогдї я єї виголошу." Дальше завірив д-р Должицкій зібраних о своїй рускости і візвав их до постоянности і солідарности, щоби доказати, що селяне дбають самі про свої справи.
По промові д-ра Должицкого подав о. Ярема предсїдателеви телєґраму від посла Барвіньского, що він за-для недуги не може явити ся на зборах і присилає виборцям від себе друковану відозву. Відозва, не відчитана на зборі, але роздана межи виборцїв, звучить дословно:
"Всечестні Виборцї!
На зібранє, скликане "Народною Радою" на четвер до Бродів не можу прибути задля слабости, тому сим письмом відзиваю ся до Вас, як думав бим заступати Ваші справи в соймі.
Край наш переважно рільничій, отже передовсїм стояв би я за піднесенєм домашного промислу. В тій цїли вимагав би я зменшеня тягарів, які спиняють розвій нашого селяньства або доводять єго до упадку [н. пр. зміни законів о конкуренції дороговій, парохіяльній і шкільній] і рівномірного розкладу престацій; зменшеня оплат скарбових від спадщин, а заступленя дотеперішного податку грунтового і домово-клясового податком особово-доходовим, не оподатковуючи того, що до прожитку селяньскої родини є необхідно потрібне, та щоби про екзекуціях залеглих податків і дачок була усунена самоволя екзекуторів і взагалї, щоби селяне находили правну охорону против всякого визискуваня. Щоби видобути селяньство з довгів банкових, вимагав би я для рільників і дрібних промисловцїв низько опроцентованих позичок сплатних відповідно до спроможности господарства селяньского. Щоби охоронити край від шкід елєментарних, вимагав би я реґуляції рік і потоків, залїсеня пустар, а також охорони лїсів перед винищуванєм, та щоби сойм приходив більше в поміч рільництву і промислови. Для піднесеня рільництва і домашного промислу, вимагав би я щоби наука в школах сельских і маломіских була більше практична, як про се промовляв я в радї державній, та щоби дїти наших селян і маломіщан могли приучувати ся більше до господарства сельского і домашного промислу в школах рільничих і промислових. Щоби піднести годівлю худоби і тим збільшити доходи рільників, вимагав би я улекшень в набуваню дешевої соли для худоби.
В справах політичних стояти буду за повною рівноправностію обидвох народностей в краю, за розширенєм прав конституційних для селян і маломіщан, именно за безпосередними виборами з громад сельских і побільшенєм числа послів з громад сельских. Так само вимагати буду, щоби руска народність могла свобідно і всесторонне розвивати ся і щоби руска мова і руске письмо мали приналежне им становище і пошанованє в урядї і в школї.
Як в радї державній підносив я в промовах своїх потребу подвигненя рільників і промисловцїв, потребу помочи з сторони держави, так і в соймі вимагавбим рішучої помочи для нужденного положеня селян і маломіщан, і поступавбим після найлїпшого знаня і сумлїня. Отже коли маєте довіріє, що зумію відповідно заступати Ваші справи в соймі, віддайте менї свої голоси при виборі на посла з повіту Брідского!
У Львові 6 н. ст. лютого 1894.
Олександер Барвіньскій."
По відчитаню телєґрами забрав слово знов о. Ярема і остро виступив против д-ра Должицкого за єго висказ о духовеньстві, немов-би оно нїчого не робило для народу і відтягнуло ся від народу. Бесїдник застеріг ся против того і сказав, що духовеньство щиро дбало про народні справи не від тепер, бо вже й тогдї займало ся народом, коли і д-ра Должицкого ще не було в Бродах. — О. Гарасимович сконстатував, що не священики відтягаюгь ся від селян, але селяне від священиків. — Так само о. Цегельскій відпер заміт д-ра Должицкого. — Сел. Котельницкій почав насамперед докорами духовеньству, що оно лишає нарід без поради, а селяне бачучи се, мусять самі брати ся за дїло. П. Барвіньского не хоче бачити послом до сойму; найлїпшій був би чоловік свій, т. є. з повіта брідского.
[При бесїдї Котельницкого против духовеньства зажадав комісар, щоби предсїдатель відобрав єму голосу. Предсїдатель Гаврилюк вволив волю комісаря в такій спосіб, що звернув ся до священиків з словами: "Любезнїйші отци духовні! ви повинні дбати про селянина, бо я все кажу, що священики для селян, а як нас не стане, що тогдї будуть священики робити? — Та Котельницкій говорив потім вже уміренїйше.]
Потім сел. Вас. Черняк знов внїс, щоби приступити до голосованя над дальшими кандидатурами: Должицкого, Громницкого і Павлика.
Предсїдатель Гаврилюк забрав слово, щоби сказати від себе про кандидатуру п. Павлика. "Не раджу — сказав він — і не желаю господина Павлика. Не знати, що то за біда... виступає против реліґії... Єго випустім а голосуймо над тамтими двома."
Приступлено до голосованя над кандидатурою д-ра Должицкого. За нею піднесло ся 19 рук. З причини, що п. Громницкій не виголосив ще своєї бесїди, то предсїдатель дав єму голос.
П. Громницкій зазначив, що не буде займати ся особою контр-кандндата так, як д-р Должицкій, а буде говорити про наші потреби. Тих потреб є дуже богато і то різнородних. Так маємо потреби: 1) церковні, 2) шкільні [тут треба би полїпшити долю народних учителїв, збільшити число руских ґімназій і число катедр університетских]; дальше йдуть потреби: 3) громадскі [піднесеній Поляками в соймі реформі закона громадского бесїдник противний]; 4) потреба зменшеня тягарів селян [знизити податки а селян з доходом 200—400 зр. цїлком увільнити від податку, завести податок особисто-доходовий; зменшити такси при оплатї від спадщин і перенесеня власности; побільшити число судів для прискореня поступованя судового; знизити такси нотаріяльні; зреформувати закон дороговий так, щоби завести на місце шарварку додаток до податку і т. д.]; 5) з другої сторони треба старати ся збільшити дохід селянина [обмежити до якоїсь міри дїленє ґрунтів; перевести реґуляцію рік і т. ин.]; 6) що-до справ політичних виступив кандидат в оборонї рад повітових, бо ся институція добра, треба лише виконувати своє право, а вкінци заявив, що стоїть за збільшенєм числа послів і за заведенєм безпосередного права голосованя в курії сїльскій. Опісля кандидат зазначив: як глядить на становище посла супротив виборцїв. На єго думку обовязки посла великі. Єму не вільно абсентувати ся і він мусить заєдно стояти з своїми виборцями в тїсній звязи і в порозуміню. Кандидатови легко се робити, бо він мешкає в повітї. Завірюював зібраних о щирій охотї працювати для народу і сказав, що дїлом покаже свою вартість. Впрочім всї сторони, де він перебував, можуть о нїм видати користне свідоцтво. Підносять ся голоси, що він в соймі буде держати з Поляками, але се неправда. Він вступить до руского клюбу [Голос: До котрого?], але застерігає собі вільну руку. Вкінци кандидат заявив, що стоїть все за згодою селян з священиками і з дворами, а тих, що бунтують против духовеньства і дворів, уважає ворогами народу.
По сїй промові виступив сел. Пилип Черняк і виявив своє невдоволенє з бесїди кандидата. Наобіцював так багато, що не зможе додержати. Вже радше най би був Барвіньскій нїж Громницкій.
Сел. Вас. Черняк взяв ся виказувати "противорічія" в бесїдї п. Громницкого [побільшенє судів а зниженє податків]. Кандидат мало знає интереси селян, котрі цїлком инші, нїж интереси дворів. Кандидат каже, що буде "просити" о різні річи, а то зле, бо посол має "домагати ся" а не просити. Вкінци бесїдник запитав кандидата: яке єго становище політичне?
П. Громницкій повторив, що вступить до клюбу руского, але застерігає собі вільну руку. Відтак відпер инші закиди Черняка. — Вас. Черняк відповів, що п. Громницкому хоче ся бути послом, але не робити для народу, і висказав своє обуренє з висказу єго про бунтованє против дворів, бо се могло би навести на думку, що селяне дїйстно не хотять згоди з дворами, а се неправда.
Сел. Ничай предложив, щоби збори згодили ся на одного кандидата, бо инакше вийде Барвіньскій.
Д-р Струміньскій візвав д-ра Должицкого, щоби виголосив бесїду кандидатску, а коли той заявив, що виголосить бесїду аж 14 лютого, заинтерпелював єго д-р Струминьскій: яке становище заняв би він в соймі що до невідрадного стану санітарного в краю. — Д-р Должицкій повторив, що не буде відповідати нинї, але аж 14 лютого. Однакож по тім відповів, що яко нефаховий буде дивити ся на д-ра Струміньского і робити так, як він. На порушену д-ром Струміньским справу акушерок по селах, він завляє, що яко нежонатий, акушерки не потребує, то й не займає ся тою справою. Впрочі коли д-р Струміньскій хоче конче відповіди річевої, то кандидат поставить в соймі внесенє, щоби оснувати школу акушерок в Бродах, а першим професором єї буде д-р Струміньскій. — Инакше на сю интерпеляцію відповів п. Громницкій, заявивши ся за збільшенєм числа лїкарів, за висиланєм сїльских жінок на науку акушерії і за заснованєм шпиталїв.
Дальших интерпеляцій, діскусії, анї голосованя над кандидатами вже не було. На візванє предсїдателя відспівали зібрані "Многая лїта" цїсареви і розійшли ся о годинї 2½ з полудня, не ухваливши нїякої кандидатури.
В часї гостини в одній реставрації, куди д-р Должицкій запросив членів селяньского виборчого комітету [Карчемного, Василя Черняка і других] — Василь Черняк піддав д-рови Должицкому гадку, щоби зрік ся кандидатури в користь п. Громницкого. Д-ра Должицкого проєкт сей вразив дуже прикро, тим більше, що ті селяне, котрі нїби-то підпирають єго кандидатуру, вже давнїйше їздили до Львова запрошувати до кандидованя двох грошовитих москвофілів. Впрочім д-р Должицкій був вчера ще певний, що селяньскій комітет [Карчемний, Baсиль Черняк і Мих. Гаврилюк] підпирає лиш єго кандидатуру — між тим комітет той видав уже дві друковані відозви, а в кожній відозві поручає виборцям иншого кандидата. Обі ті відозви маємо перед собою.
В першій відозві ["Отзив"] селяньскій комітет виборчій відзиваєсь до виборцїв:
"Виборци! Підписанъ самостоятельний селянскій комитетъ виборовий усмотрилъ на посла сойму краєвого нашего человѣка, г. д-ра Ивана Должицкого, адвоката краєвого из Бродів. Єсть то человѣкъ искренно преданъ нашому дѣлу. Извѣстний он нам яко лучшій дѣятель — патріотъ в нашом повітѣ — яко первѣйшій і неустрашимий защитникъ селянства і наших правъ. Щоби Вам братя дати случайність єго лично позвати, в той цѣли кандидат наш, в навечеріє виборів, т. є. дня 14 февраля н. ст. с. г. о 6 часѣ вечеромъ представится П. Т. братям Виборцамъ в залѣ "Общества музичного" в Бродах, гдѣ произнесетъ кандидатскую рѣчъ. В той цѣли приглашаемъ Вас, братя Выборци, явитись громадно в упомянутом дни. Ми убѣжденнии, що Вы познавши нашого кандидата — приступите к урнѣ виборовой в том увѣренію, що наш кандидат г. д-р Иван Должицкій долженъ непременно вийти послом. Дѣлая согласно і солидарно — побѣдимъ, а тим самим образомъ докажемо свѣту, що ми от нинѣ на мотузку водитись не дамо, так як ми люди понимающіи свои гражданскіи права. Братя виборци постойте крѣпко за честь і права нашого народа, нашого отечества і за честь св. Руси.
От селяньского комитета виборового.
Ив. Карчемний предсѣдатель. М. Гаврилюк мѣстопредсѣдатель. В.С. Черняк секретар."
В другій відозві [Братя Виборцї!] той сам селяньскій комітет виборчій відзиваєсь до виборцїв:
"Підписаний головний виборчій селянскій комитет у Бродах, в порозуміню с селянским политичним товариством "Народна Воля" в Коломиї поставив кандидатом на посла до сойму на місце о. Сїрка Михайла Павлика редактора "Хлїбороба" з Коломиї. Поручаємо Вам єго, братя виборцї, і взиваємо Вас, щобисте всї солидарно на него голосували і за ним агитували. Михайло Павлик є кість віт кости нашої — є мужицкій син, тілько що вчений. Він знає добре мужицке житє і мужицку нужду, бо сам єї пережив. Він віт 20 лїт боре ся за то, щоби з нами, братя селяне і ремісники, всї неробочі люде обходилися по людски, щоби не кривдили их, не ошукували анї на розумі, анї на маєтку чи зарібку; бореся за то, щоби наші робочі люде зовсїм просвітилися та стали горожанами і людьми, рівними усїм тим, що тепер панують над нами. За таку завзяту оборону наших прав поставлений нами кандидат Михайло Павлик уже не мало натерпівся а правди не вітрікся і все працює для нас. Из сего ясно, що в соймі нїхто не боронив би наших интересів так, як Михайло Павлик. Тому то взиваємо Вас, братя виборцї, щобисте не голосували нї на кого, тілько на Михайла Павлика. Братя-Виборцї! Час тепер для Русинів дуже тяжкій. На отсі наші вибори в Бродах звернені очи усего краю, ба всеї держави. Усї приятелї свободи і поступу нетерпеливо ждуть Вашого голосу. От Вашого голосу залежить доля рускої справи, а особливо селянскої справи. Вітдавши Ваші голоси на такого завзятого борця за волю та интереси робучого люду, як Михайло Павлик, Ви переважили би вагу рускої справи на лїпшій бік, — зробили бисте пролом не тілько в наших виборчих практиках, але в цїлім партійнім житю Русинів. От того, хто тепер буде вибраний, чи Барвинскій чи Павлик, буде залежати то, в якій бік піде руска политика в Галичинї: чи на бік сервилизму [локайства], чи на бік рішучої борьби за народні интереси і свободи. Більшого і глубшого противника политики Барвинского над Михайла Павлика Ви не найдете в цїлім краю. Отже-ж голосуйте всї — як один муж на Михайла Павлика редактора из Коломиї.
Броди дня 7 лютого 1894.
В имени головного селянского виборчого комитету в Бродах:
Иван Карчемний предсїдатель, селянин в Гаях старобродских. Василь Черняк секретар, селянин в Чехах. Михайло Гаврилюк член комитету, селянин в Поникві і член Ради повітової в Бродах.
В послїдній хвили довідуємось з достовірного жерела, що найшлись в Брідщинї люде, котрі хотять спаралізувати акцію виборчу, ведену зі сторони рускої, висуваючи наперед кандидатуру ґр. Цетнера. Ті люде поважились вислати депутацію до намістника і представити єму яко одну можливу і від всїх загально прихильно приняту кандидатуру ґр. Цетнера. В склад депутації входили люде з табору москвофільского, а між єї членами був також і один священик.
Дѣло
09.02.1894