Львів, 24-го січня.

 

Багато представників наукової громадськости Львова зійшлися 30-го м. м. в Літературно-мистецький клюб послухати реферат д-ра Євгена Храпливого на тему "Сільське господарство Галичини".

 

У своїй доповіді прелегент зазначив, що сучасне сільське господарство Галичини визначається вислідом природних багатств та можливостями хлібороба. Брак самостійного життя впродовж 600 років, відсутність впливу на аграрні відносини, коли всі кращі землі потрапляли до чужої панівної верстви — в таких умовах розвивалось галицьке сільське господарство. Політична залежність не давала галицьким селянам можливости зростати в міцних хліборобів. Через усе це Галичина нe має досягнень у сільському господарстві, якими моглa б похвалитися.

 

Дві світові війни, що проходили через нашу територію, теж ніяк не сприяли розвиткові сільського господарства.

 

Прелегент далі переходить до висвітлення становища Галичини, що має 50 тис. кв. км. Прелегент знайомить авдиторію з підсонням Галичини, опадами, температурою. Галицькі грунти розподіляються на три групи: чорноземні, попільнякові та гірські (підзолисті). Землекористування розподіляється так: орних ґрунтів — 49,6%, садів і городів — 2%, сіножатей — 10%, пасовиськ — 8%, лісів — 25%, решта — забудовання і шляхи. З цього переліку видко, що відсоток орних грунтів у Галичині досить великий і вона поступається щодо них в Европі лише Данії та Мадярщині. Зате травника в Галичині небагато.

 

Здавня галицьке селянство змагалося за те, щоб заорати кожний клаптик землі, придатний для цього. По селянських господарствах лишається не зораних 3—8%, по поміщицьких — 8—12% ріллі.

 

Землі Галичини засіваються хлібами, картоплею, цукровим буряком. Порівнюючи з 1900 р. кількість ріллі зросла дотепер на 11%. Перше місце з культур посідає жито, тоді як до війни 1914 р. на першому місці був овес. Під пшеницею площа збільшилась на 22%. Збір з 1 га пшениці та жита за останні роки знизився, лише овес лишився на тому ж рівні. Причиною тому є невисока агротехніка.

 

Далі прелегент характеризує просапні рослини, 97% яких займає картопля. Вона посідає 15% всієї орної площі і збільшилася, порівнюючи з 1914 р. на 17%. Це і не дивно, бо вона і хліб — основні предмети споживання в Галичині. 12 тис. цн. збирається цукрового буряку. Є три цукроварні. Однак урожайність цукрового буряку невисока.

 

З промислових рослин вирощують олійні, хміль, тютюн. Останній значно поширився. Якість його зросла. Сіножаті і пасовиська в більшості перебувають у замочених місцевостях і не дають солодких трав. Городи за кол. Польщі, коли овочі і виноград ввозили зза кордону, що призводило до падіння цін, занепадали.

 

Переходячи до питання про тваринництво, прелегент каже, що з давна головною твариною в Галичині вважався кінь. В 1900 р. коней налічувалося 560 тис., 1910 р. — 580 тис., в 1928 р. — 650 тис. Сучасна війна принесла значне зменшення кінського поголів'я. З кінських порід у Галичині поширені так зв. "низький коник" і "гуцул". Плекають також "арабів".

 

Корів налічується коло 1.400 тис. голів. Здебільшого це симентал. червона галицька, чорно-біла низинна і гуцульська порода. Дуже поширені вівці і свині, а також птахівництво (у зв'язку з чим зростає продукція яєць), кози. Дуже добрі умови для розвитку має бджільництво. Гарні поступи робить розселення шовковика.

 

Торкаючись аграрних відносин, прелегент відзначав, що розвиток цих відносин веде до збільшення числа найменших сільських господарств і розподілу середніх, тобто до все більшого роздрібнення селянських дворів і до зубожіння селянства.

 

Доля галицького населення — це доля селянства. Аграрне перенаселення Галичини призводить до того, що на одного працівника припадає 1,18 га землі. Головна проблема галицького сільського господарства тепер — створити з безлічі малих нежиттєздатних господарств — життєздатні господарства. — Моральні якості народу можуть родитися лише в здоровій селянській родині. Сільське господарство не лише одна частина нашого народного господарства, а основа, з якої має відродитися і відродиться наш нарід, — закінчив прелегент.

 

Доповіддю д-ра Храпливого закінчився цикл "Галичина в минулому і сучасному", влаштований спілкою праці наукових робітників. У 1944 р. передбачено провести ще ряд подібних циклів лекцій на різні теми.

 

Львівські вісті

 

25.01.1944