Європейський Союз запроваджує приписи, щоб побутова техніка працювала довше і щоб її легше можна було ремонтувати. Запчастини для старих моделей мають стати доступними практично без зволікань.
Нові європейські правила набудуть чинності з квітня 2021 року в рамках законодавства ЄС, спрямованого на зниження впливу продукції на навколишнє середовище, відомого як Екодизайн. Приписи, правда, мають ратифікувати міністерства екології країн-членів ЄС.
Річна кількість електросміття на одного мешканця в різних країнах Європи
Досі політика в області екодизайну була в основному орієнтована на енергоефективність, поліпшення якості продукції за рахунок підвищення її ефективності при меншому споживанні енергії. Наступний крок — досягти підвищення її довговічності і полегшення ремонту та переробки.
Дослідження в рамках Глобального моніторингу електросміття (Global E-waste Monitor) показало, що торік людство продукувало 50 млн тонн електросміття.
Глобальне продукування електросміття (мегатонн за рік)
Отож, для громадян ЄС має полегшитись ремонт моніторів телевізорів чи комп'ютерів, посудомийок, пральок, холодильників. ЄС хоче, щоб виробники важливих для населення предметів побуту вже на стадії проектування думали про те, як спростити їхній ремонт навіть в домашніх умовах.
Буде заборонено продавати побутові прилади, які складно ремонтувати. Виробники також муситимуть забезпечити зручний доступ до запасних частин (терміном не більше як 15 робочих днів) для всіх пристроїв, навіть вироблених десять років тому.
Однак складні ремонтні роботи (наприклад, заміна термостатів, насосів чи двигунів) зможуть виконувати тільки в авторизованому сервісі та уповноважені фахівці. Тільки вони матимуть доступ до необхідної для ремонту технічної документації.
Цей пункт приписів вже зазнав нищівної критики активістів, оскільки він виявився компромісним між початковою пропозиції активістів і проектом лобістських груп компаній ремонтного сервісу. Стефан Ардіті з Європейського бюро охорони навколишнього середовища зазначає, що коли ремонт обладнання залишити тільки в руках декількох великих компаній, то зникає можливість зробити цей ремонт доступнішим: обмежена кількість ремонтних пунктів може захмарно підвищити вартість сервісу.
Як випливає зі звіту Комісії з внутрішнього ринку та захисту прав споживачів Європейського парламенту за 2017 рік, найшвидше псуються дрібні прилади – електричні зубні щітки, електробритви або електроплойки. Їх викидують в середньому після двох-трьох років використання. Термін служби комп'ютерів становить 3–4 роки, пилососів 5–6 років, а холодильників 7–9 років.
Хрестоматійним прикладом пристрою, який неможливо зремонтувати, є електрична зубна щітка. Коли псується акумулятор, то його не вдасться замінити, бо його неможливо витягнути. Більшість нових моделей смартфонів і ноутбуків також має вбудовані акумулятори. Припис ЄС зобов'язує виробників забезпечити можливість їхньої заміни.
Важко позбутися враження, зазначають активісти руху #RightToRepair (право-на-ремонт), що фірми-виробники електричних та електронних приладів роблять все, щоб вони зіпсувалися відразу після гарантії. Це так зване цілеспрямоване скорочення життя продукту (щоб клієнт купив наступний) додатково підживлює відсутність запасних частин на ринку: ви звертаєтеся в сервісний центр виробника, а там з'ясовується, що таких деталей більше не виробляють. Крім того, часто запасні деталі цих пристроїв настільки дорогі, що клієнтові краще доплатити і купити новий пристрій.
Недавнє соціологічне дослідження, проведене Європейською комісією, виявило, що 77% громадян ЄС воліли би купувати тривкі прилади, які можна ремонтувати, а також хочуть отримувати більше інформації про можливості ремонту.
Євросоюз ще 10 років тому почав змінювати виробничі стандарти. У 2009 році була прийнята директива, яка вимагала розширення можливостей переробки та ремонту більше як 60 товарних груп.
Зрозуміло, є товари, які немає сенсу ремонтувати – вартість людської праці буде незрівнянно більшою від вартості виробу. Ремонт стосується насамперед дорогих товарів, що складаються з різноманітних вузлів. Наприклад, заміна акумуляторної батареї в смартфоні, підшипника в ходовій частині автомобіля, щіток електродвигуна пилососа може бути цілком економічно ефективна. Навіть нагрівальний елемент в пральці чи чайнику є сенс замінити на новий. Але якщо тріснув сам корпус чайника, то краще його утилізувати.
Ремонтний бізнес може стати доповненням до роботизованого масового виробництва і створити велику кількість робочих місць. Машини можуть зібрати виріб, але відремонтувати його, тим паче надавши йому нових споживчих якостей, вони не можуть. А вмілий майстер у славнозвісному гаражі може з настільної лампи зробити бра або пристосувати свисток від одного чайника до іншого.
Таким чином, в світі тотальної роботизації кваліфікована робоча сила може бути затребуваною в безлічі маленьких «гаражних» майстерень. На думку активістів ремонтного бізнесу, якщо переробка тисячі тонн електронного сміття створює 15 робочих місць, то його ремонт – близько 200. Вже сьогодні в США в цій сфері працює 60 тисяч малих підприємств, в яких зайнято 175 тисяч осіб з сумарним річним доходом $21 млрд.
Зрештою, величезна маса винаходів, яка перевернула наш світ, була зроблена ентузіастами саме в маленьких майстернях. Досі в США існує культ кастомізації – тих же мотоциклів чи автомобілів. Вже 18 штатів США пропонують ухвалити закон про право на ремонт. У жовтні 2018 року у Великій Британії була опублікована «Манчестерська декларація», в якій активісти виступають з вимогою до бізнесу зробити можливість ремонту товарів обов'язковою.
