Годинник Судного дня залишається офіційно на рекордній позначці – дві хвилини до дванадцятої, сигналізуючи про небезпеки, що нависли над світом. Причиною такого розташування стрілок комітет науковців називає поразки заходів, спрямованих на кліматичний захист, наростання конфлікту щодо атомної зброї між США, Росією та Іраном. Небезпеки посилює також «інформаційна війна», яку провідні політики провадять із залученням фейкових новин і навмисної брехні, кажуть учені.


 

 

Зображення: Carolyn Kaster/Associated Press.


 

З 1947 року Годинник Судного дня – символ глобальних загроз, що нависли над світом. Він повинен показувати, наскільки людство близько від того, щоб через конфлікти, зброю та інші антропогенні технології знищити самого себе. Рішення про переміщення стрілок годинника ухвалює науковий комітет, до складу якого входять редактори журналу «Bulletin of the Atomic Scientists» (BAS). Загалом годинник переводили вже 24 рази – востаннє в січні 2018 року, коли він вперше після часів Холодної війни зайняв рекордну позначку – дві хвилини до дванадцятої.

 

Науковий комітет BAS вкотре проаналізував стан світових загроз. Результат: з минулого року становище світу не покращилося – радше навпаки. «З огляду на це ми залишили годинник на дві хвилини до півночі», – сказала Рейчел Бронсон (Rachel Bronson), президент BAS.

 

Хоч і з 2018 року статус не змінився, та це не потрібно розуміти ознакою стабільності, а радше серйозним попередженням політичним керівникам і громадянам цілого світу. Востаннє так близько до півночі стрілка годинника перебувала 1953 року – в розпал Холодної війни. Тоді цієї рекордної позначки досягли, коли США та Радянський Союз вперше тестували свої водневі бомби з розривом кілька місяців.

 

«Актуальна ситуація безпеки – те, що ми називаємо «новим ненормальним» (new abnormal), триває вже впродовж двох років, – сказав Вільям Перрі (William Perry) з BAS. – Це стан, що непокоїть не менше, ніж в часи Холодної війни».

 

Причиною рекордного наближення стрілки до «12» науковці називають передусім наявну загрозу застосування ядерної зброї та кліматичні зміни. Так, ядерна загроза продовжує зростати, відколи США розірвали ядерний договір, укладений з Іраном, й американський президент Дональд Трамп заявив, що хоче вийти з договору про ядерні ракети середньої дії з Росією. Водночас небезпечною є ядерна політика Північної Кореї, повідомили науковці з BAS.

 

Щодо кліматичних змін, то актуальними загрозами науковці вважають передусім збільшення викидів діоксиду вуглецю та поразки природозахисних ініціатив. Також непокоїть вихід США з Паризької кліматичної угоди та поведінка ухиляння Польщі, Росії й деяких нафтових держав. «Упродовж останніх років світова спільнота виявилася зовсім не готовою до цих проблем», – сказали вчені.

 

Іншими небезпеками комітет вважає наростання «інформаційної війни». «На багатьох форумах і передусім у соціальних медіа політики, очільники націоналістів та їхні прихильники без всяких перешкод наполягають, що їхня брехня – це правда, а правда – «фейкова новина», – натякають учені на Дональда Трампа. – Ці свідомі спроби спотворити реальність посилюють соціальну напругу, підривають довіру до науки, виборів та інших демократичних інститутів», – попереджає BAS-комітет.

 

Така ситуація накладається на загрози ядерної зброї і кліматичних змін, через що стає особливо небезпечною. «Поки очільники та послідовники таких політичних рухів залишаються у світі нової ненормальної реальності, все імовірнішим стає те, що світ переживатиме катастрофу історичного масштабу».

 

Проте цієї небезпеки ще можна уникнути: «Хоч до півночі всього дві хвилини, нам ніщо не заважатиме перевести стрілку годинника Судного дня назад, – наголошують науковці. – В минулому нам це вдавалося, адже розумні керманичі знаходили правильні шляхи дії – під тиском поінформованих та небайдужих громадян цілого світу».

 

Науковці звертаються, зокрема, до США та Росії, щоб країни знову домовилися про регулювання відносин у сфері ядерної зброї та надалі домагалися ядерного роззброєння. Крім того, обидві країни повинні погодити заходи, які в майбутньому дадуть змогу уникнути військових провокацій вздовж кордонів НАТО. США також мали б працювати над підписанням нового договору з Іраном.

 

Щодо кліматичних змін, науковці знову звертаються до світової спільноти, і передусім до політиків: завдання Паризької угоди потрібно виконувати й посилювати заходи, спрямовані на кліматичний захист. Проте «звичайні громадяни» важливі: «Вони повинні наполягати, щоб їхні уряди діяли», – кажуть у BAS. Передусім це стосується американців, які повинні вимагати більше кліматичнозахисних дій від своєї влади. «Ця нова ненормальність просто надто непередбачувана та небезпечна, аби стати тривалим глобальним станом», – констатують науковці з комітету BAS.

 

 

Nadja Podbregar

Es bleibt zwei Minuten vor zwölf

Bulletin of the Atomic Scientists“ (BAS), 25/01/2019

Зреферувала С. К.

30.01.2019