«Не знаю, що нам робити у Брюсселі чи Вашингтоні, я там чужий, але я свій у Москві і Петербурзі, і таких в Україні мільйони», — одна з цитат академіка Петра Толочка, що прозвучали на «Всесвітньому руському народному соборі» в Москві ще 1 листопада минулого року. І наукова спільнота України досі очікує, коли Національна академія наук офіційно висловиться з приводу заяв та й самого факту участі одного зі своїх провідних членів в організованому Кремлем заході.
П.П. Толочко
Сьогодні із відповідним листом до президента НАНУ Бориса Патона звернулися члени Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій.
Вельмишановний Борисе Євгеновичу!
Наукова громадськість України стурбована ситуацією, що склалась у зв’язку з виступом академіка НАН України П.П. Толочка на ХХІІ «Всесвітньому руському народному соборі» в Москві в листопаді 2018 р. Основні тези цього виступу висвітлюють в пресі, тому не будемо їх тут повторювати. Однак справа не лише в тому, що виступ академіка Толочка містив низку контраверсійних тверджень. Для наукової спільноти (як України, так і світу) академік Толочко – не лише вчений-історик, а і член Президії НАН України, радник Президента НАН України, почесний директор одного із академічних інститутів. Тому цілком природно виникає запитання, в якій мірі тези його виступу відповідають позиції Президії НАН України. Наскільки нам відомо, з таким запитанням до Президії НАНУ звертались як окремі вчені, так і організації науковців. Однак дотепер відповіддю є мовчанка. Вважаємо, що ігнорування цього питання не мало б тривати надто довго (а з часу запитань у пресі вже минуло декілька місяців). Бо відсутність відповіді також сприймається громадськістю як відповідь.
З повагою,
Члени Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій
Юрій Головач, Олег Стасик, Олександр Климчук, Ігор Анісімов, Ганна Стовпченко, Роман Черніга, Сергій Оковитий, Юрій Ізотов, Павло Прокопович, Нана Войтенко, Тамара Гундорова, Олексій Колежук, Анатолій Білоус, Яків Дідух, Лонгін Лисецький, Алла Ємець, Юрій Слюсаренко
29.01. 2019 р.
Нагадаємо, що засідання XXII Всесвітнього російського народного собору відбулося в Державному Кремлівському палаці (Москва) 1 листопада 2018 року. Тема — 25 років шляхом суспільного діалогу і цивілізаційного розвитку Росії. Засідання відвідали президент РФ В.В.Путін та Московський патріарх Кіріл.
До присутніх звернувся академік Національної академії наук України, іноземний член Російської академії наук, почесний директор Інституту археології Національної академії наук України П.П. Толочко, який був одним із членів президії Всесвітнього російського народного собору:
"Чому я тут, на Всесвітньому російському соборі? Насамперед тому, що вважаю це даниною поваги моєму другові Валерію Ганічеву, який творив разом з вами цю організацію. По-друге, тому, що я вважаю себе часткою російського світу.
Російський світ починався не з Московського царства. Він народжувався на берегах Дніпра, на стародавній Київській Русі. Коли перші літописці і перші богослови намагалися усвідомити, що таке Русь, вони ідентифікували цей величезний простір від Новгорода до Києва, від Карпатських гір до Волго-Донського межиріччя як єдиний православний російський простір.
Свого часу я навіть пропонував дати Російському світу другу назву — Східнослов'янський православний світ. Вона більш нейтральна, хоча, по суті, те ж саме, і, звісно, цей світ містить і мою рідну Україну. Хотів би сподіватися, що час негараздів завершиться і історія вирулить на стовпову дорогу. Не знаю, що нам робити у Брюсселі чи Вашингтоні, я там чужий, але я свій у Москві і Петербурзі, і таких в Україні мільйони. Мені приємно, що процес нашого співробітництва, розпочавшись бог знає коли, не закінчується і сьогодні. Зараз у залі сидить Василь Семенович Лановий, і він мені сказав: "Ну що, почекаємо ще трошки?" Почекаємо ще трохи? Гадаю, почекаємо. Історична правда не дозволить розірвати наш кровний союз східнослов'янських братніх народів!"
ДЛЯ ДОВІДКИ
Науковий комітет Національної ради України з питань розвитку науки і технологій утворений рішенням уряду від 5 квітня 2017 року. Він готує пропозиції щодо формування засад державної політики у сфері наукової та науково-технічної діяльності, розвитку наукової та науково-технічної сфери, пріоритетів такого розвитку та заходів з їхньої реалізації, інтеграції української науки в світовий науковий та європейський дослідницький простори з урахуванням національних інтересів.
До складу Нацради, окрім наукового комітету, входить адміністративний комітет, до кожного входять по 24 людини. Адміністративний комітет очолює міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, науковий — академік-хімік Анатолій Білоус.