Комісія буджетова міскої ради львівскої виготовила внесенє, щоби місто затягнуло міску позичку на суму десять міліонів зр., призначених на управильненє фінансів міста і на ряд инвестицій.
Подрібно роздїлять ся згадані гроші на такі цїли:
1) На устроєнє водопроводів 1,500.000 зр.;
2) на розширенє сїти каналів і реконструкцію старих хибних каналів, дальше закритє Полтви і Пасїки, а також на прилади для вивозу з міста смітя і нечистоти 500.000 зр.;
3) на брукованє улиць 600.000 зр.;
4) на різнї, торговицю худоби і гицлївку 540.000 зр.;
5) на будову двох шкіл 200.000 зр.;
6) на будову притуловища для женщин 32.000 зр.;
7) на фонд для витвореня заставничого заведеня 100.000 зр.;
8) на будову нових касарень 600.000 зр.;
9) на фонд для піднесеня промислу і торговлї 100.000 зр.;
10) на будову нового театру 700.000 зр.;
11) на евентуальне викупно залїзницї елєктричної 700.000 зр.;
12) на розширенє і полїпшенє освітленя (по обнятю заведеня ґазового на власність громади) 250.000 зр.;
13) на переведенє поміру і нівеляції міста, також на управильненє улиць і площ 100.000 зр.;
14) на відновленє ратуша 250.000 зр.;
15) на будову центральної стації для сторожі огневої 70.000 зр.;
разом 6,242.000 зр.
Крім того має ся сплатити з нової позички дотеперішні довги міста, що виносять 2,922.635 зр. По ухваленю позички має маґістрат внести просьбу до міністерства скарбу о предложенє радї державній проєкту закона, котрий признавав би позичцї увільненє від податку доходового, від стемпля купонового і від всяких скарбових належитостей і котрий надавав би обліґаціям ceй позички безпечність пупилярну. Позичку буде місто сплачувати річними ратами по 445.000 зр.
Дѣло
26.01.1894