Відозва.

Рускі товариства: Просвіта, Наукове товариство им. Шевченка, Руска Бесїда, Руске товариство педаґоґічне, Народна Торговля, Зоря, Львівскій Боян, Клюб Русинок і Днїстер рішились — в сегорічній краєвій виставі взяти в такій спосіб участь, що постановили поставити на площи вистави свій павільон, в котрім би виставові окази их і других товариств, які до участи зголосять ся, поміщені були. Відпоручники повисших товариств уконституовались яко комітет виставовий, котрий поручив веденє всїх дотичних справ Вп. проф. Володимирови Шухевичеви. Сей комітет відозвав ся через часописи до всїх других руских товариств з окликом до співучасти.

 

Павільон, якій заходом і коштами повисших товариств на площи вистави стане, буде в стилю руского хуторного дому з віку XVIII. Плян до него виготовлений під проводом професора політехніки львівскої славно звістного архітекта Юл. Захарієвича, а виконанєм того пляну займаєсь архітект-будівничій Вп. п. Иван Левиньскій, котрого патріотизмови і жертволюбности завдячити належить, що рускі товариства, не розпоряджаючі більшими фондами, спромоглись на те, щоби такій павільон поставити. Не менче помічним і прихильним для того дїла оказалась і дирекція вистави, особливо ґр. Стан. Бадені і д-р З. Мархвицкій, котрі віддали на павільон руских товариств в місци, яке сам комітет за найвідповіднїйше вказав, до диспозиції безплатно звиш 400 кв. метрів площі. (Павільон стане близько віддїлу етнографічного).

 

Як з сего бачимо, лучаєсь нам найкрасша нагода показати світови хоч все єще невеликій а все-ж таки в порівнаню з порою нашого відродженя і з нашими матеріяльними средствами, дуже великій розвій товариств, дбаючих о добро народу — а надто і лучаєсь нам нагода пізнати себе, розрахуватись з нашими силами, розглянутись, куди нам єще і як прямувати належить, щоби дійти до тої мети, до якої стремлять усї народи XIX. столїтя.

 

Про-те відзиваємось до всїх тих товариств, котрі єще своєї участи в павільонї руских товариств не зголосили, щоби поспішили се зробити. Коли вже котрому з товариств не ялось инакше, так просимо бодай о ґрафічне представленє свого розвою, що не лише для самої вистави вистане, але єсть конечне до исторії нашого народного розвою. — Промисловцї і ремісники, котрі хотїли би виставити окази своєї працї, мають єще час зголоситись о принятє до одного з дотичних товариств на провінції або у Львові і можуть яко такі участь взяти в павільонї руских товариств. Зголошуватись просимо найдальше до 1 марта с. р. до Вп. проф. Волод. Шухевича у Львові ул. Чарнецкого ч. 26.

 

Тут хочемо в короткости подати нашим Землякам і для информації интересованих малий образок того, з чим товариства виступлять. І так: всї товариства представлять на відповідних картинах ґрафічно кождорічний зріст членів, видавництв і свого руху, заснованя читалень і пр. Кромі того долучать просвітні і наукові товариства свої виданя; Народна Торговля представить урядженє сїльскої крамницї, вироби краєві виктуалів і напитків; Львівскій Боян — свої виданя музичні, всякі народні инструменти і манускрипти музичні; Клюб Русинок, взори гафтів і робіт жінок селянок, а надто звиш 800 робіт жіночих, які надіслано на льотерію фантову на памятник Т. Шевченка (льотерія не дозволена, тож ті всї фанти будуть в павильонї рускім в часї вистави продаватись); товариства промислові і ремісничі представлять всякі вироби своїх закладів, взглядно членів. — Надто заповів Є. Е. Впреосв. митрополит Сильвестер Сембратович передати до того павільону меблї з палати своєї в Підлютім, зроблені з кедрини майстром з дібр митрополичих.

 

Всїх наших Вп. Земляків просимо розповсюднювати сю відозву і поучувати відповідних людей, що се справа не тільки патріотична, але і для промисловцїв і ремісників користна.

 

Всї рускі часописи просимо перепечатати сю відозву і оголосити єї в друге і третє около 15 лютого і 1 марта с. р.

 

Комітет.

 

Дѣло

20.01.1894